
Вчені з Харківського національного університету дослідили, як цифровізація змінює бізнес-процеси українських підприємств та запропонували інноваційні стратегії для їх адаптації до нових умов
Світова економіка вступила в етап значних трансформацій, зумовлених швидким прогресом цифрових технологій. Для українських підприємств цифрова трансформація перетворюється не лише на виклик, а й на важливу умову для виживання та подальшого розвитку в умовах конкурентного ринку. Ці висновки підтверджує нове дослідження, проведене науковцями Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Дослідники виявили, що впровадження сучасних цифрових рішень дозволяє компаніям оптимізувати виробничі та управлінські процеси, скорочувати витрати та посилювати клієнтоорієнтованість. Однак цей процес супроводжується низкою перешкод, серед яких -- обмеженість фінансових ресурсів, недостатній рівень технічної підготовки персоналу та опір змінам.
Аналіз успішних прикладів цифрової трансформації показує, що українські компанії активно впроваджують інноваційні рішення. Зокрема, Rozetka використовує інтегровані цифрові платформи для оптимізації клієнтського досвіду та автоматизовані системи підтримки. Нова пошта впровадила мобільні додатки та систему відстеження посилок у реальному часі. Миронівський хлібопродукт застосовує системи точного землеробства на основі аналізу великих даних та супутникових знімків.
Дослідження вказує на те, що найперспективніші аспекти цифровізації включають інтеграцію штучного інтелекту та технологій машинного навчання для обробки даних, а також розвиток платформних бізнес-моделей і впровадження відкритих інновацій. Зокрема, акцент робиться на хмарних рішеннях, Інтернеті речей та блокчейн-технологіях.
Для сільськогосподарських підприємств рекомендується впроваджувати системи точного землеробства з використанням супутникових технологій та дронів. У промисловості акцент робиться на автоматизації виробничих процесів та інтеграції робототехніки. Для роздрібної торгівлі ключовим є розвиток омніканальних стратегій та персоналізації пропозицій на основі аналізу поведінки клієнтів.
У логістичному секторі пріоритетним є впровадження систем управління ланцюгами постачання та використання блокчейн-технологій для забезпечення прозорості операцій. Банкам рекомендується інвестувати в мобільні фінансові платформи та використовувати штучний інтелект для оцінки ризиків.
Малий та середній бізнес повинен акцентувати увагу на впровадженні хмарних рішень та цифрових платформ для залучення нових споживачів. Креативним галузям важливо розвивати інструменти для віддаленої праці та технології доповненої реальності.
Науковці акцентують увагу на тому, що для досягнення ефективної цифрової трансформації необхідно впроваджувати системний підхід та вкладати ресурси в розвиток цифрової культури організації. Не менш важливим аспектом є підвищення професійних навичок працівників і подолання супротиву змінам.
Дослідження демонструють, що українські компанії володіють величезними можливостями для переходу до цифрових технологій. Хоча існують певні труднощі, державна підтримка цифровізації постійно зростає, доступ до міжнародних фінансових ініціатив для інновацій стає ширшим, а стартап-екосистеми активно розвиваються.
Дослідницька група складається з науковців Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Української інженерно-педагогічної академії, серед яких особливо виділяється Дмитро Московець, експерт у галузі інноваційних бізнес-стратегій. Підсумки їхньої роботи були опубліковані в науковому журналі "Управління у сфері розвитку послуг".
#Бізнес #Орні землі #Штучний інтелект #Стартап-компанія #Інновації #Економіка #Стратегія #Підприємницька діяльність #Оптимізація #Адаптація #Миронівський хлібопродукт #Бізнес-процес #Машинне навчання #Нова Пошта #Теорія систем #Робототехніка #Харківський національний університет #Хмарні обчислення #Великі дані #Інтернет речей #Аналіз даних #Управління промисловими процесами