Уявіть собі ситуацію, коли вам необхідно придбати квиток на потяг чи автобус, але перед цим потрібно пройти через численні бюрократичні процедури: збирати документи з різних установ, подавати заявку на отримання дозволу на купівлю квитка, чекати на його підтвердження, шукати когось, хто допоможе вирішити це питання. А вам терміново потрібно в ділову поїздку. Які ж залишаються альтернативи? Можливо, шукати попутника, підбирати автостопом або ж платити водієві готівкою.
Здається, це звучить як абсурд, чи не так? Але саме в такій ситуації опиняються українські дрібні агровиробники, які обробляють від 100 до 500 гектарів землі: позбавлені доступу до прогнозованої логістики і змушені працювати з готівкою. Держава, через голову Комітету ВР з фінансів, податків та митної політики Данила Гетманцева, визнає існування проблеми тіньових схем скупівлі врожаю, через які країна втрачає десятки мільярдів доларів на "чорному" експорті зерна.
Та на превеликий жаль, держава поки що не бачить першопричину цієї фіскальної проблеми: нефункціональну логістичну модель, яка не пропонує дрібному фермеру доступних інструментів для легального продажу своєї продукції покупцеві напряму.
Щоб успішно реалізувати свою агропродукцію з доставкою в порт, потрібно вміти орієнтуватися у складних умовах залізничних перевезень, знаходити вагони та забезпечувати їх швидкий прохід через численні бюрократичні перешкоди. Це вимагає значних витрат часу, фінансів та енергії, щоб дотриматися термінів виконання контракту та уникнути штрафів. Натомість, продаж зерна безпосередньо з складу за готівку є набагато простішим процесом — все, що потрібно від фермера, це відкрити ворота. І поки фермер не отримає доступ до зрозумілої, передбачуваної та доступної системи логістики, продаж через посередників залишиться для нього єдиним реалістичним варіантом.
Цю ситуацію можна вважати повільним економічним знищенням країни, оскільки вона негативно впливає на бюджет через зменшення податкових надходжень та завдає шкоди малим агровиробникам. Фермери, які не можуть реалізувати свою продукцію безпосередньо і змушені віддавати значну частину прибутку посередникам, втрачають від 40 до 50% своїх потенційних доходів.
Один із творців земельної реформи та перший фермер України з 1987 року, Іван Томич, наводить вражаючі дані про втрати, виражені в минулорічних цінах: агрохолдинг отримував понад 9 тисяч гривень за тонну пшениці третього класу, в той час як невеликі фермери заробляли лише 5,5 тисячі гривень за ту ж саму продукцію. Це не лише дисбаланс, а й багатогранні наслідки, які впливають на всіх споживачів в Україні.
Зараз чути багато нарікань на подорожчання продуктового кошика, і що ті ж сезонні овочі в Україні дорожчі ніж у Польщі. Але ж ця продукція може стати набагато дешевшою, якщо фермер отримає ресурс для збільшення товарного виробництва. Маючи прогнозовану та прозору модель доступу до інфраструктури, транспортування, фермери забезпечать українців продукцією за усім спектром за суттєво доступнішими цінами, ніж зараз.
Шлях вирішення проблеми знаходиться в тому ж місці, де й виникає: процес легальної торгівлі та зрозумілої логістики продукції для споживача не повинен бути складнішим для аграрія, ніж неофіційний обіг грошей. І для цього не потрібно вигадувати щось нове. У світі вже існують цифрові технології, які кардинально змінили підходи у торгівлі, фінансових послугах та поштових системах.
Так само й в логістиці треба дати доступ до цифрових інструментів тим, хто сьогодні позбавлений навіть права бачити, що відбувається в цій системі. Вже декілька років я намагаюся достукатися до людей, що приймають рішення в масштабі держави та донести їм: прототип цифрового середовища, до якого можуть підʼєднатися фермери, покупці агропродукції, перевізники, державні фіскальні органи - вже створений. Для його впровадження потрібні не гроші з бюджету, а рішення державних структур.
Цей прототип цифрової логістичної платформи, створений спільно з експертами в галузі залізничного транспорту та інформаційних технологій, інтегрує всіх учасників логістичного процесу - аграріїв, перевізників, елеватори, покупців та фіскальні органи - в єдиному цифровому середовищі. Тут відображається кожен етап: від подачі заявки на перевезення до прибуття вантажу в порт. Вся інформація, включаючи документи, маршрути та статус перевезення, автоматично реєструється, забезпечуючи прозорість і оперативність у режимі реального часу.
Цей інструмент дає найнижчий поріг входу для малого і середнього бізнесу, зокрема фермерів, які не мають CRM/ERP, логістичних менеджерів, а мають лише телефон і продукцію. Особливістю цієї системи стане персональний ШІ-асистент, який може спілкуватися з користувачем голосом, "вивчати" його поведінку, формувати рекомендації на основі історії дій та пріоритетів, та виконувати логістичні дії за запитом: "порахуй тариф", "створи заявку", "покажи статус виконання перевезення".
Штучний інтелект може виступити в ролі надійного супутника для фермерів, відкриваючи двері до світу цифрової логістики при мінімальних витратах – лише 50-60 доларів на місяць для кожного користувача.
Цей підхід вже успішно реалізується в таких компаніях, як Uber Freight, RailFreight One Stop Shop і SAP TM. Проте, на відміну від них, ми пропонуємо відкриту, ринкову модель планування, що охоплює всіх учасників — від фермерів до державних органів. Перенесення логістичних процесів у таке середовище забезпечить фермерам доступ до "білого" ринку, а державі - можливість моніторити "цифровий слід" сільськогосподарської продукції.
Завдяки цифровому сліду, уповноважений орган зможе бачити не лише тоннажність, а й походження вантажу, навіть якщо частина зерна перевозиться автомобільним транспортом. Це дозволить відстежувати повний ланцюг постачання, включаючи місця зародження, перевалки, аж до кінцевої точки поглинання. Контроль за походженням та рухом зерна здійснюватиметься автоматично, на основі цифрових даних, а не ручної перевірки документів, що значно прискорить експорт.
Цифрова логістика - це не тільки про підвищення ефективності. Це також про забезпечення рівного доступу та можливостей для малих фермерів, які можуть реалізовувати свій урожай за ринковими цінами без тіньових платежів. Крім того, вона відкриває нові джерела доходів для держави у вигляді податкових надходжень та валютної виручки. Однак, такий підхід до вирішення питань наповнення бюджету та підтримки аграрного сектору поки що не є очевидним для державних установ, оскільки вимагає перегляду правил взаємодії між основними учасниками - бізнесом, "Укрзалізницею", урядом, Державною митною службою та міжнародними партнерами.
#Порт #Українці #Споживач #Податок #Держава (політичний устрій) #Експорт #Бюджет #Бюрократія #Друга Польська Республіка #Логістика #Зерно #тонна #Гектар #Фермер #Модель #Вибухова речовина. #Вантаж #Залізничний вагон #Агрохолдинг #Рілля #Кеш (обчислення)
