Чому в Україні прагнуть відмінити кримінальні санкції за порнографію?

У Верховній Раді України вдруге спробують частково декриміналізувати порно. Вперше відповідний законопроєкт був зареєстрований ще у 2023 році, але тоді його так і не винесли на голосування. Після понад року дискусій компромісу досягнуто, стверджує народний депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк. Тож 11 листопада група нардепів зареєструвала новий законопроєкт. Про що в ньому йдеться та що відбувається з порно в Україні - в матеріалі DW.

В Україні нині діє кримінальне законодавство, яке встановлює відповідальність за імпорт, виробництво, розповсюдження та продаж порнографії. Відповідно до статті 301 Кримінального кодексу, за ці порушення можуть накладатися штрафи, обмеження свободи або навіть тюремні терміни. Важливо зазначити, що ця стаття має широкий спектр тлумачення, що може призвести до покарання навіть для тих, хто просто ділиться своїми відео чи фотографіями через месенджери з друзями або партнерами. Окрім того, в Кримінальному кодексі України є стаття 302, яка стосується "Створення або утримання місць розпусти і звідництво". До цієї категорії можуть входити не лише борделі, а й вебкам-студії, які займаються виробництвом порноконтенту.

Незважаючи на те, що українське законодавство забороняє виготовлення та розповсюдження контенту для дорослих, в Україні спостерігається парадоксальна ситуація. Іноземні інтернет-компанії, що спеціалізуються на такому контенті, активно сплачують податки в Україні за надані електронні послуги, відомі як "податок на Google". За словами Данила Гетманцева, голови Комітету Верховної Ради з фінансів, податків та митної політики, популярна британська платформа OnlyFans, яка в основному використовується виробниками еротичного та порнографічного контенту, у 2023 році внесла 1,27 мільйона доларів до українського бюджету.

Очевидно, що розмитість українського законодавства, призводить до виникнення законодавчих сірих зон, коли йдеться про створення та поширення порнографічного контенту, що, в свою чергу, як зауважують прихильники декриміналізації порнографії, сприяє корупції та експлуатації в цій сфері.

Катерина, яка погодилася поділитися своїм досвідом з DW на умовах анонімності, працювала в вебкам-студії з 2015 по 2016 рік. "Під час онлайн-трансляцій я оголювалася перед камерою за запитом глядачів у приватних кімнатах. Щоб отримати доступ до контенту для дорослих, необхідно було заплатити," – згадує вона. На момент роботи їй було 18-19 років. "Я була студенткою і потребувала грошей, тому вирішила знайти підробіток. В соціальній мережі "Вконтакті" (яка нині заборонена в Україні) я натрапила на оголошення про роботу. Мені пояснили, що потрібно робити, і зареєстрували на сайті. Трансляції проходили з моєї квартири," – розповідає Катерина. Її роботодавець, з яким вона жодного разу не спілкувалася особисто, забирала 50% прибутку. "Це дуже велика частка, враховуючи, що вони не надавали нічого, наприклад, техніку для стрімів," – додає вона.

Олег, власник однієї з вебкам-студій, який побажав залишитися анонімним під час розмови з DW, розповідає, що займається цим бізнесом з 2014 року і завжди діяв під прикриттям правоохоронців. "Не можна вести справи спокійно, якщо у вас немає надійного захисту. Потрібно шукати співробітників через оголошення, і рано чи пізно поліція все це помітить", — пояснює він. Згідно з його словами, правоохоронці надсилають підставну особу, яка прикидається моделлю, але насправді виконує роль інформатора. Наразі проти Олега порушено кримінальну справу. "Справу проти мене та кількох дівчат зі студії відкрили за статтею 301 незадовго до початку масштабної агресії, і розгляд триває досі", — говорить він. Олег вважає, що кримінальне провадження стало наслідком втрати його захисту. "Я працював не з найвищими посадовими особами в поліції. Мабуть, вони не змогли домовитися з керівництвом або не проінформували своїх колег", — додає він.

Згідно з інформацією, наданою головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, податкова служба продовжує обробку даних, отриманих у рамках міжнародної співпраці, стосовно українських громадян, які є творцями платного контенту на платформі Only Fans. "Виконання податкових зобов'язань є конституційним обов'язком кожного громадянина. За порушення податкового законодавства передбачена фінансова відповідальність. Крім того, згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України, навмисне ухилення від сплати податків є кримінальним правопорушенням", - зазначив він у своєму повідомленні в Telegram.

За словами Гетманцева, проведена органами Державної податкової служби вже має перші результати. Як приклад він навів випадок однієї української громадянки, яка одержала доходи за створення платного контенту на інтернет-платформі OnlyFans, і сплатила 13,2 мільйона гривень податків. Щоправда, Гетманцев не уточнив, якого саме характеру був цей контент.

За період з 2020 по 2022 роки на платформі OnlyFans українських моделей зареєстровано понад п'ять тисяч, а їхні загальні доходи досягли 123 мільйонів доларів, повідомляє депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. "Проте українські 'актори', навіть якщо б і прагнули сплатити податки, наразі не мають такої можливості. Це фактично виглядає як явка з повинною," - зазначив нардеп у своєму Telegram, виступаючи одним з авторів законопроєкту щодо декриміналізації порно.

Ситуація з оподаткуванням платформи OnlyFans ілюструє абсурдність існуючого законодавства, зазначає Ігор Самоходський, керівник сектору "ІТ та Телеком" експертно-аналітичного центру Офісу ефективного регулювання (BRDO). "Коли одні державні органи вимагають сплати офіційних податків за діяльність, а інші займаються переслідуванням, це свідчить про відсутність логіки в регуляторних підходах до питань, пов'язаних з порнографією," - підкреслив він у бесіді з DW.

Згідно з даними BRDO, загальна кількість переслідувань осіб, пов'язаних із виробництвом або розповсюдженням порнографічної продукції, зростає. Протягом дев'яти місяців цього року до судів було подано 1104 обвинувальних акти, що є на 75% більше, ніж у аналогічному періоді 2023 року. Проте, лише невелика частина цих справ доходить до винесення судових рішень. У 2023 році та протягом трьох кварталів 2024 року було оголошено 1998 підозр за статтею 301, але суди винесли вироки лише в 7% випадків, як зазначено в дослідженні BRDO. На думку експертів BRDO, основними причинами такої низької результативності є корупція, перевантаженість судової системи та брак кадрів.

У BRDO наголошують, що в умовах повномасштабної війни недоцільно витрачати час і бюджет правоохоронної системи на переслідування людей за діяння, які не несуть суспільної загрози. "Ресурси правоохоронної системи необхідно спрямувати на розслідування серйозних злочинів, таких як експлуатація дітей або торгівля людьми", - наголошують в організації.

Щоб упорядкувати цю чутливу область, група народних депутатів Верховної Ради знову виставляє пропозицію щодо внесення змін до законодавства, спрямованих на часткову декриміналізацію порнографії. Ініціаторами нового законопроєкту, який вже отримав реєстрацію в парламенті, стали 27 депутатів, серед яких 20 є членами президентської фракції "Слуга народу".

"Оновлена версія є більш обачною, але після тривалих обговорень з комітетом і робочою групою вдалося досягти компромісу", - запевняє Железняк з фракції "Голосу". Ініціатори пропонують переглянути статтю 301 Кримінального кодексу, декриміналізувавши ввезення, зберігання, перевезення, виготовлення, пересилання та збут порнографії для повнолітніх. Водночас планується зберегти та посилити покарання за порнографію, що стосується дітей, а також за її розповсюдження серед неповнолітніх, за контент без згоди осіб, зображених у ньому, та за так звану "екстремальну" порнографію, що містить зображення насильства, сексу з тваринами (зоофілія) або з мертвими (некрофілія).

На відміну від торішнього варіанту в опублікованому законопроєкті не загадується стаття 302 КК - "Створення або утримання місць розпусти". Однак Железняк зауважив, що дискусію щодо цього планується провести під час другого читання. Втім, поки не зрозуміло коли це станеться. Железняк у коментарі DW висловив сподівання, що законопроєкт пройде перше читання до кінця року.

Понад 25 громадських організацій, включаючи асоціації працівників секс-індустрії та об'єднання юристів і економістів, висловили підтримку ухваленню документа. Більшість з них брали участь у діяльності правоохоронного комітету Верховної Ради, який працював над актуальним проектом закону. У своїй заяві представники організацій зазначили, що українські "закони" використовують абстрактні терміни, такі як "негідні інстинкти", "нижчі інстинкти" і "антиетичні сцени". Широке тлумачення цих термінів надає можливість представникам правоохоронних органів погрожувати кримінальним переслідуванням і вимагати хабарі навіть від тих, хто створює матеріали, які не мають жодного відношення до порнографії. Це стало основною причиною, чому ці організації спільно виступили за декриміналізацію порнографії.

Проте є ті, хто виступає проти часткової декриміналізації порно. Зокрема, громадська організація "ФемХода", яка у коментарі DW аргументувала свою позицію посиланням на резолюцію Європарламенту, ухвалену у вересні 2023 року: "Порноіндустрія та комерційна експлуатація в інтернеті через відверту репрезентацію неімітованих сексуальних практик тривіалізують та увічнюють сексуальне насильство над жінками та дівчатами, комерціалізацію жіночого тіла та шкідливі гендерні стереотипи".

Також "ФемХода" підкреслює, що в умовах війни Росії проти України значна частина населення країни стає більш вразливою до різних форм торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації, що неодноразово визнавалось на міжнародному рівні. "Будь-яке спрощення законодавства, що регулює порнобізнес в Україні, ризикує перетворити нашу країну на зручну площадку для сексуальної експлуатації українських громадян", - зазначають представники організації.

Тим часом дуже багато моделей планують виїхати з України, ділиться настроями серед вебкам-моделей Катерина. "Крім того, великі вебкам-студії реєструють компанії за кордоном, де й платять податки", - каже вона.