Чому "Київстар" прагне стати більш ніж просто оператором: причини нових стратегічних придбань.

"Київстар" має намір придбати дві значні українські компанії. Яка причина для мобільного оператора інвестувати в сервіси таксі та доставку ліків?

Початок 2025 року для найбільшого мобільного оператора країни ознаменувався гучними новинами. Спершу стало відомо, що "Київстар" планує придбати одного з лідерів українського ринку таксі - Uklon. Згодом з'ясувалося, що в полі його зору ще одна компанія: онлайн-сервіс бронювання ліків Tabletki.ua. На закриття обох угод, за попередніми оцінками, оператор готовий витратити близько 100 млн дол.

Перед початком четвертого року масштабного конфлікту, на фоні новин про прогрес у перемовинах про можливе призупинення війни, інвестиційні прагнення "Київстару" викликають надію на позитивні зміни.

Проте, у багатьох людей виникає цілком логічне питання, на яке досі не існує офіційної відповіді: чому мобільному оператору потрібні бізнеси в галузі транспорту та бронювання медикаментів? Із іронічного погляду можна припустити, що основною метою такого розширення є забезпечення доставки корвалолу українцям, які вже три роки переживають стрес. Однак, насправді, дії компанії керуються суто практичними інтересами.

ЕП поспілкувалася з представниками інвестиційного і телекомунікаційного ринків, а також із співробітниками "Київстару", щоб зрозуміти, чому компанії "стало тісно" залишатися просто мобільним оператором.

У серпні 2022 року, коли російські війська нависали над Слов'янськом, а Херсон перебував під окупацією, "Київстар" придбав за 556 млн грн частку (69,9%) в найбільшій українській медичній інформаційній системі Helsi. Новина про цю угоду стала несподіванкою для ринку не лише через активні бої в країні, а й через російських бенефіціарних власників самого "Київстару" - підсанкційних олігархів Міхаіла Фрідмана, Пьотра Авена та Андрєя Косогова.

У липні 2023 року, майже через рік, держава здійснила націоналізацію "Сенс банку", що належав Фрідману та його партнерам. Питання про можливу націоналізацію "Київстару" залишалося невирішеним. За інформацією, отриманою від джерел в ЕП, в компанії вже обговорювалися ідеї та надсилалися пропозиції щодо придбання компанії Uklon.

Однак через ризик стати державною компанією найбільшому мобільному оператору країни довелося відкласти свої амбіції щодо поглинань. У жовтні 2023 року Шевченківський районний суд заарештував усі корпоративні права в Україні, які належали Фрідману, Авену та Косогову включно з частками в "Київстарі".

Протягом певного періоду головним пріоритетом для менеджменту компанії та її материнської організації Veon стало забезпечення захисту від можливого націоналізації. Після низки судових слухань наприкінці 2024 року, той же суд ухвалив рішення про зняття арешту з 47% корпоративних активів "Київстару".

Приблизно в той же період почали надходити повідомлення про наміри оператора вийти на американську фондову біржу Nasdaq, після чого медіа наповнилися новинами про можливі нові угоди. Наприклад, у січні стало відомо, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) отримав від "Київстар" запит на придбання таксі-сервісу Uklon. Згодом з'явилася інформація про плани компанії увійти в сегмент бронювання лікарських засобів.

За даними Forbes Ukraine, мобільний оператор подавав заявку до АМКУ на придбання Tabletki.ua у листопаді 2024 року, але отримав відмову через арешт його корпоративних прав. Схоже, що після зняття цього арешту та усунення перешкоди для поглинання "Київстар" може зробити ще одну спробу.

Придбання Uklon і Tabletki.ua - лідерів у своїх сегментах - може коштувати для оператора близько 100 млн дол. Навіщо це "Київстару"? Співрозмовники ЕП на інвестиційному та телекомунікаційному ринках називають кілька мотивів.

Першим етапом є підготовка до первинного публічного розміщення акцій (IPO). Вихід на фондовий ринок завжди супроводжується ризиками, такими як недооцінка компанії або скасування розміщення. Особливо високі ризики виникають для підприємств, активи та операційна діяльність яких зосереджені в країні, що перебуває у стані війни, оскільки ці фактори можуть призвести до значного зростання ризиків.

Відповідно до оптимістичного прогнозу, президент "Київстару" Олександр Комаров зазначає, що компанія може здійснити IPO на початку третього кварталу 2025 року. До цього моменту будь-яка інформація про злиття або партнерство, наприклад, угода з Starlink, може підвищити її привабливість для потенційних інвесторів. Варто зазначити, що акції телекомунікаційних компаній на фондовому ринку менш привабливі, ніж акції технологічних фірм, які пропонують різноманітні сервіси.

"Причина присутності "Київстару" в інформаційному полі - підготовка до IPO. До виходу на біржу компанія й надалі інформуватиме про угоди та контракти, щоб підвищити капіталізацію, інвестиційну привабливість, фінансові очікування та вартість акцій. Угоди із Starlink, придбання Uklon і Tabletki.ua - лише початок", - вважає консультант з цифрових технологій eQualitie Олександр Глущенко.

Існує велика ймовірність, що оператор має намір придбати ще одну компанію в Україні. Один з джерел ЕП, який раніше працював у відділі злиттів і поглинань (M&A) "Київстару", зазначає, що процес пошуку вигідних угод триває безперервно.

Намір "Київстару" продовжувати експансію підтверджується створенням невеликої команди, що спеціалізується на поглинаннях. Згідно з інформацією, опублікованою виданням Scroll.media, деякі з цих експертів стали частиною компанії лише у 2025 році.

Співрозмовник ЕП, що раніше обіймав посаду в M&A-відділі оператора, запевняє, що майбутнє IPO не є основним пріоритетом компанії в контексті поглинань.

Другим чинником є накопичений прибуток на рахунках оператора, який через валютні обмеження, введені Національним банком, не можна перевести за межі країни.

Попри війну в третьому кварталі 2024 року "Київстар" отримав 10,3 млрд грн доходів - на 17,9% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. У 2023-му, навіть після масштабної кібератаки, дохід компанії зріс на 8% до 33,58 млрд грн.

Компанія змогла досягти значного рівня прибутковості, незважаючи на величезні вкладення в інфраструктуру. У "Київстарі" повідомили ЕП, що під час тривалої війни оператор вкладав близько 24 млрд грн у модернізацію своїх мереж, розширення покриття 4G та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема 2,3 млрд грн було виділено на підготовку до можливих блекаутів. Для порівняння, у платформу Helsi компанія інвестувала 210 млн грн.

"Київстар має значні обігові кошти, у жовтні ця сума становила 12,7 мільярда гривень. Ці гроші належать власникам, але їх неможливо переказати акціонерам", - зазначає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Зберігати подібні фінансові ресурси на рахунках в умовах нинішньої інфляції є недоцільним. Як зазначає один з інформаторів, обізнаних з фінансовими справами "Київстар", компанія частково інвестує вільні кошти в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), хоча сама компанія не підтверджує цю інформацію.

Придбання перспективних фірм - альтернатива інвестуванню прибутку. Завдяки таким бізнесам, як Uklon, можна виходити на міжнародні ринки навіть під час війни. Хоча співзасновникам Uklon міжнародна експансія не завжди вдавалася.

Третій аспект - стратегічний. Йдеться про лідерство в технологіях. "Київстар" підкреслює, що вкладення в інноваційні технології і сервіси є одним з основних напрямків його еволюції. Завдяки наявним фінансовим ресурсам компанія орієнтується на розвиток домашнього інтернету та цифрових послуг. Враховуючи особливості ринку фіксованого зв'язку, оператор вирішив акцентувати увагу саме на цифрових сервісах.

Новини про потенційні поглинання компаній викликали припущення про трансформацію бізнесу "Київстару". Одна з найпопулярніших версій - перетворення оператора на super-app - супердодаток.

Супердодаток – це універсальний мобільний застосунок, який інтегрує в собі різноманітні послуги, починаючи від виклику таксі і оплати рахунків і закінчуючи онлайн-шопінгом та комунікацією. Відомим прикладом є китайський WeChat. Основою таких платформ є платіжна система, саме тому фінансові технологічні компанії займають провідні позиції в цій галузі. В Україні до концепції супердодатка активно переходить Monobank, поступово впроваджуючи нові можливості, що виходять за межі звичного банківського обслуговування.

Для мобільних операторів цей шлях є викликом і потребує великих капіталовкладень, які не завжди виправдовують себе. "Жодному оператору поки що не вдалося досягти суттєвих результатів за межами свого ринку, навіть за умови значних інвестицій. Через деякий час після витрат виникає питання: який з цього прибуток, окрім збільшення кількості абонентів? Економічний ефект часто виявляється значно нижчим за очікування, і компанії змушені скорочувати свої експансійні плани," - підкреслює експерт у сфері телекомунікацій Роман Хіміч.

У 2017 році Veon представила в Україні свій суперзастосунок, але вже у 2019 році вирішила його закрити через концептуальні недоліки. Компанія визнала, що концепція супердодатка не була належно опрацьована, що призвело до невдалого запуску.

За словами Глущенка, "Київстар" прагне монетизувати наявну абонентську базу, співпрацюючи із сервісами, які стануть частиною його екосистеми.

Вони формують простір, в якому номер телефону користувача слугує ідентифікатором (ID) для отримання доступу до послуг і сервісів, призначених "для своїх", із визначеними знижками. Це сприяє створенню системи лояльності та підвищує середній чек.

Це схоже на власні торгові марки супермаркетів, які пропонують дешевші товари завдяки мінімальній маржі, великим обсягам продажів та оптимізації капіталовкладень у маркетинг та рекламу. Додатково не монетизувати абонентську базу, що перевищує 20 мільйонів, - це гріх", - пояснює він.

Ця стратегія виглядає обґрунтованою, зважаючи на розміри бізнесу: "Київстар" обслуговує приблизно 23 мільйони абонентів, Tabletki.ua співпрацює з 12 тисячами аптек, у Uklon працює більше 80 тисяч водіїв, а додаток Helsi, який об'єднує 1 600 медичних установ, використовують 8 мільйонів українців.

Проте подібні підприємства не обходяться без ризиків. За словами Хіміча, Uklon є ілюстрацією процесу "уберизації", який зменшує рівень відповідальності постачальників послуг перед своїми клієнтами.

"Бізнес-модель цього сервісу значною мірою залежить від державного регулювання. У разі його посилення компанія може втратити стабільність. Поки що незрозуміло, як "Київстар" планує захистити цей бізнес від можливих жорстких обмежень або повної заборони", - зазначає Хіміч.

У 2024 році український телекомунікаційний ринок зазнав значних змін. Французький мільярдер Ксав'є Ньєлю став новим власником мобільного оператора lifecell, який займає третє місце за кількістю абонентів.

Глущенко вважає, що вступ нового учасника на ринок - "Датагруп-воля-лайфселл" (DVL) - суттєво вплинув на розподіл сил у телекомунікаційній сфері України, підвищивши рівень конкуренції між провайдерами зв'язку у всіх категоріях послуг.

"Раніше "Київстар" і Vodafone не виявляли суттєвої конкуренції за користувачів мобільного зв'язку, зосередившись на залученні інтернет-абонентів та змаганнях з іншими учасниками ринку інтернет-доступу. Однак з появою консорціуму DVL всі оператори були змушені активізувати свої зусилля у боротьбі за абонентів як у сегменті мобільного, так і фіксованого зв'язку, пропонуючи інтегровані послуги та створюючи власні екосистеми", - зазначає експерт.

Хіміч висловлює думку, що прогрес у телекомунікаційному секторі значною мірою визначається діями третього учасника ринку. Однак, на даний момент залишається незрозумілим, якою буде стратегія французьких власників lifecell і чим вона відрізнятиметься від методів, застосованих попередніми турецькими інвесторами.

Згідно з інформацією, наданою Національною комісією, яка відповідає за регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштових послуг (НКЕК), у 2024 році кількість номерів, які абоненти перевели від одного оператора до іншого, збільшилася у 2,3 рази в порівнянні з 2023 роком, досягнувши 340,63 тисяч.

Найбільшим донором став "Київстар", понад 200 тис. абонентів якого мігрували до інших операторів. У Vodafone цей показник удвічі менший - понад 109 тис., у DVL - понад 22 тис. Найбільше користувачів отримав DVL - майже 270 тис. До Vodafone перейшли понад 54 тис. номерів, до "Київстару" - близько 16 тис.

Незважаючи на такі показники, навряд чи слід сподіватися на швидкі зміни в ринковій ситуації. Компаніям DVL та Vodafone, ймовірно, доведеться розширити свої пропозиції за рамки звичних послуг, беручи приклад з "Київстару".

Проте на сьогодні основний дохід українських операторів забезпечується мобільним бізнесом. Водночас створення фінансово успішної екосистеми сервісів навколо мобільного зв'язку є справжнім випробуванням для кожної компанії.

"Мобільний бізнес є складним і традиційним, середній прибуток від одного користувача зазвичай низький, а розробка послуг, які б зацікавили мільйони, вимагає значних зусиль. Внаслідок великого масштабу цієї галузі, інвестиції в специфічні ніші з обмеженою аудиторією часто не приносять очікуваного прибутку", - зазначає Хіміч.