В Україні лише 7% ліків надаються безкоштовно, тоді як у Європі цей показник може досягати 70%. Для того, щоб ліквідувати цю різницю, необхідно впровадити державну стратегію, спираючись на досвід країн з розвиненою системою охорони здоров'я.
1 березня планувалося зниження цін на сотні найменувань популярних медикаментів на 30%. Проте, ще під час голосування в парламенті, багато експертів висловлювали скепсис щодо цього підходу до регулювання аптечних цін. Наприклад, депутатка Ольга Стефанишина, член Комітету з питань здоров'я нації, медичного забезпечення та страхування, 12 лютого на своїй сторінці у Фейсбук зазначала, що у Президента, ймовірно, не вийде знизити ціни на ліки в аптеках. Вона також попереджала, що ціни на деякі препарати можуть зрости, а інші можуть просто зникнути з продажу. Тепер, коли вже середина березня, настав час підвести певні підсумки.
В переліку 100 медикаментів, на які аптеки погодилися знизити ціни - найдешевші препарати і сам перелік складено хитро: один і той же засіб може бути вказано кілька разів, бо різне дозування, різна упаковка, різні смакові добавки тощо. Низка інших препаратів (дороговартісних) - навпаки, за спостереженнями Укрінформу, здорожчали. А деякі аптеки при цьому, посилаючись на "ліки ж подешевшали", скасували власні бонусні, пільгові, дисконтні програми. Тобто виграш нашого гаманця сумнівний. Ми вирішили розібратися, чи взагалі існують дієві способи регулювати аптечні ціни.
НА АСКОРБІНЦІ ПОСТУПИЛИСЯ, НА ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ - НІ
У аптечному закладі Sanitas нещодавно функціонувала система обліку пільговиків. Інформація про посвідчення осіб з інвалідністю, пенсійні документи та інше вносилася до бази, що дозволяло клієнтам отримувати знижки за допомогою телефонного номера. "З 1 березня цього вже немає. Ліки ж стали дешевшими," - заперечно кидає головою фармацевт.
У списку 100 (точніше, 101) препаратів, що подешевшали - 9 видів... аскорбінки. Бо вона буває зі смаком дині, лимона, м'яти тощо і кожен смак - окрема позиція. Тож 9 позицій зі 100 зайняли фактично "цукерки" ціною близько 17 грн. Ще по три - Нафтизин у різному дозуванні і Фармадол з різною кількістю пігулок у блістері. Дві позиції - у флаконів фізрозчину різної ємності, 6 - Аміцитрон (засіб на основі парацетамолу) з цукром, без цукру, форте, не форте...
Водночас, як повідомив Укрінформ, цукрознижувальний препарат Глюкофаж у одній з аптек, що брала участь в акції зі зниження цін, 26 лютого коштував 399 гривень, а вже 3 березня його ціна піднялася до 439 гривень. Аналогічно, препарат Роксера, призначений для зниження холестерину, за цей же період подорожчав з 846 до 919 гривень. Ще один препарат, Розуліп, зі схожим складом, піднявся в ціні з 365 до 401 гривні. "Завдяки програмі Терапія+ я маю можливість купувати Форксігу зі знижкою 20%, але зараз її вартість вже становить 1200 гривень. У аптеці мене попередили, що з 1 березня знижка скасовується, оскільки вводиться новий список ліків зі зниженими цінами. Форксіга є критично важливою для людей, які страждають на цукровий діабет, і її потрібно приймати щоденно. Але в новому списку її немає, як і багатьох інших життєво необхідних медикаментів", - поділилася своїми переживаннями користувачка Віра Козирєва на своїй сторінці у Facebook.
Спочатку йшлося про зниження цін на 100 найменувань лікарських засобів, на що погодилися вітчизняні виробники. Пізніше уряд представив ще один список з 100 препаратів, які повинні подешевшати на 10-30% у період березня-квітня. До них входять знеболювальні, сорбенти, антациди, людські імуноглобуліни, антибіотики, анестетики, протиепілептичні засоби, ліки від кашлю, жарознижувальні препарати, а також засоби для контролю артеріального тиску, вітаміни та мікроелементи. Однак, як зазначив Тарас Коляда, CEO аптечної мережі "Подорожник", ця реформа, спрямована на збільшення доступності ліків, може призвести до протилежного ефекту. Люди змушені будуть постійно шукати як самі препарати, так і аптеку, де їх можна придбати. За його словами, жодна з міжнародних практик регулювання цін не приносила позитивних результатів і часто супроводжувалася дефіцитом, тінізацією галузі та "сірим" товарообігом. Цілком ймовірно, що ми вже спостерігаємо такі наслідки на прикладі препарату Глюкофаж.
Про людське око аптеки продемонструють зниження цін на визначені двома переліками препарати, бо погодилися знизити вітчизняні виробники, каже Юрій Чертков, засновник сервісу liki.ua. Подешевшають (або вже подешевшали) засоби дешеві й часто такі, що не застосовуються у країнах зі строгою регуляторною політикою. "Але аптеки шукатимуть маржу - тільки вже не в розрахунках з виробниками, а в націнках - іншого виходу економічного нема, - вважає експерт. - А далі формуватиметься так зване референтне ціноутворення, ціни на деякі групи препаратів будуть стримувати законодавчо. І вже імпортерам стане невигідно завозити їх". Хтось піде з ринку в результаті, а мережі аптек самі шукатимуть, хто б виробив медикаменти на заміну тих, що перестали імпортуватися. "Зрештою це вплине на якість ліків, а вже зараз створюється штучний дефіцит, скорочення асортименту й умови для підвищення цін галопуючими темпами", - прогнозує Чертков.
Ринок не процвітає, але його ситуація залишається незрозумілою і дещо запізнілою.
Фармацевтичний бізнес в Україні виглядає досить перспективно. Згідно з інформацією з сайту regserv.biz (який спеціалізується на юридичному супроводі бізнес-процесів), відкриття власної аптеки потребує інвестицій від 25 000 доларів, до яких слід додати ще близько 10 000 доларів протягом першого року. Проте, прибутковість аптек коливається в межах від 15% до 40%, а під час епідемій простудних захворювань або літніх кишкових інфекцій може сягати навіть 80%. Інвестиції можуть окупитися вже за один або два роки. Якщо ви вирішите знайти аптеку, наприклад, у Кельні або Афінах, вам доведеться докласти чимало зусиль, щоб дізнатися про їхнє місцезнаходження. В Україні ж у будь-якому районному центрі можна натрапити на 4-5 аптек, які розташовані дуже близько одна до одної, і всі вони, очевидно, працюють з прибутком.
Зміни, які впроваджує уряд, зруйнують усталену систему і призведуть до зростання цін в аптеках, зазначає Юрій Чертков. "Раніше середня націнка в аптеках становила 18%. Тепер дозволено підвищити її до 25-35%, але заборонено здійснювати маркетингові виплати, - пояснює він. - Таким чином, мережі компенсуватимуть втрати збільшенням цін (якщо не з виробника, то з кінцевого споживача)". За словами Інни Іваненко, голови БФ "Пацієнти України", маркетинговий платіж — це фактично плата виробника аптечній мережі за те, щоб його продукт потрапив на полиці, був розміщений на видному місці та рекомендувався провізорами. "Це дуже непрозорий процес, який призводить до підвищення вартості для кінцевого споживача", - додає вона.
Деякі медикаменти можуть бути значно доступнішими та дешевшими в європейських країнах, оскільки ринок там є більш прозорим, зазначає Інна Іваненко. Ця прозорість також сприяє підвищеній конкуренції. У нашій країні багато препаратів просто відсутні, оскільки виробникам не вигідно виходити на цей ринок. "В результаті ми стикаємося з відсутністю конкуренції, і на той єдиний препарат, який доступний, постачальники можуть встановлювати будь-яку ціну, адже люди з серйозними захворюваннями все одно знайдуть кошти, щоб його придбати," - пояснює Іваненко. "Дійсно, деякі ліки у нас дорожчі, ніж у Європі, адже там існує система страхування здоров'я, що формує зовсім іншу фінансову модель, а також інші відсоткові ставки по кредитах. У нас же доводиться враховувати інші ризики при формуванні цін," - коментує генеральний директор та співвласник мережі аптек D.S. Олег Николишин.
А ще в Європі значно більший відсоток препаратів, що входять у проєкт реімбурсації (відшкодування) від держави. Це коли на певні групи ліків уряд установлює базисну вартість і компенсує її для пацієнта. Є, скажімо, "Еналаприл" за 50 грн і за 85 - той, що коштує 50 грн, держава оплачує (реімбурсує) і пацієнт має безкоштовно, а захоче інший, за 85 - має доплатити 35 грн, пояснює Чертков.
"У нас усього 7%, а в середньому по Європі - до 70% аптечного ринку займають ліки, які пацієнти за призначенням лікаря отримують безкоштовно чи з невеликою доплатою", - говорить Інна Іваненко. Щоб стримувати ріст цін, потрібна страхова медицина і реімбурсація, базисне ціноутворення, каже Юрій Чертков. "Реімбурсація, реалізована проєктом "Доступні ліки" (який називають нашим аналогом страхової медицини) всього на 3% препаратів ринку (близько 4 млрд грн на ринку обсягом близько 150 млрд грн - це навіть менше 3%) - то дуже мало, - пояснює він. - Ймовірно, на більше коштів немає, тож вирішили просто заборонити підвищувати ціни. Але так воно не працює".
Згідно з інформацією, наданою компанією IQVIA, яка спеціалізується на медичних інформаційних технологіях та клінічних дослідженнях, європейські країни відшкодовують не менше 40% вартості рецептурних ліків через механізми реімбурсації. Ірина Горлова, директорка маркетингової компанії SMD та експертка з фармацевтичного ринку з тридцятирічним стажем, зазначає: "В Україні цей показник не перевищує 7% за даними SMD, і близько 3% за інформацією Proxima. Проте, Україна вже зробила значні кроки до покращення доступності лікарських засобів, впроваджуючи компенсацію вартості ліків як у амбулаторній, так і в стаціонарній сферах".
ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ ПІДТРИМАЄ НАС
Стратегія реформування системи охорони здоров'я, започаткована ще командою Уляни Супрун у співпраці з західними партнерами, вже призвели до суттєвого зниження вартості ліків і зростання обсягів закуплених державою препаратів, пояснює Горлова.
Йдеться про передачу централізованих закупівель високовартісних ліків за національними програмами (онкологія, туберкульоз, СНІД тощо) міжнародним організаціям (ВОЗ, ЮНІСЕФ та іншим), а з 2018-го - спеціально створеній агенції ДП "Медичні закупівлі України". "Це призвело до суттєвого зниження цін на ці лікарські засоби і значної економії бюджетних коштів, - розповідає Ірина Горлова. - Так, частка участі держави в лікуванні онкологічних хвороб зросла з 17% у 2013 році до 72% у 2024 році в натуральному вимірі (упаковках)".
Близько 5 років тому започаткували компенсацію ліків для амбулаторного лікування за програмою "Доступні ліки". Тоді програма реімбурсації відшкодовувала тільки лікування серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та бронхіальної астми. А за підсумками 2024 року компенсується вже вартість ліків для профілактики інсультів, лікування низки хвороб (цукровий діабет (інсуліни), нецукровий діабет, розлади психіки та поведінки, епілепсія, хронічні обструктивні захворювання легень, хвороба Паркінсона тощо). Це майже 500 торгових найменувань ліків та 5,83 млрд гривень станом на 2024 рік. "Зрозуміло, наша програма ще не встигла набрати таких обертів (як у Європі, - ред.) за 5 років впровадження, та для цього треба мати достатній бюджет, - говорить Ірина Горлова. - Всі перераховані кроки призвели до того, що держава стала потужним гравцем на фармацевтичному ринку і відбулося суттєве зниження цін".
Програма реімбурсації постійно вдосконалюється, з'являються нові медикаменти, а з 1 березня всі аптеки, а не лише окремі, зобов'язані брати участь у цій ініціативі. Для того щоб пацієнт міг отримати ліки безкоштовно, аптека повинна мати в наявності препарати з переліку "Доступні ліки". Проте, як зазначає Горлова, існує серйозна проблема — недостатня обізнаність населення про всі можливості, які є для пацієнтів. "Щоб реформи принесла бажаний результат, а громадяни змогли адаптуватися до них, потрібен певний час, - підкреслює вона. - Лікарі повинні навчитися працювати з цією системою та активно просувати програму". Шлях до доступних ліків може бути довгим, але, як показує досвід сусідніх країн, він є ефективним.
Очікуємо на схвалення імпорту бюджетнішого варіанту.
Благодійний фонд "Пацієнти України" закликає до запровадження паралельного імпорту ліків з метою зниження їх вартості. Це передбачає ввезення медикаментів до України не лише через офіційних виробників-експортерів, але й через авторизованих дистриб'юторів. Інна Іваненко зазначає, що цей підхід вже давно ефективно використовується в європейських країнах. "Ми проаналізували досвід європейських держав – це справді дієвий метод для зниження цін на медикаменти, - говорить вона. - Вони впроваджували паралельний імпорт через зміни в законодавстві, і нам варто слідувати цьому прикладу".
Паралельний імпорт медикаментів – це процес, коли український дистриб'ютор або ліцензований імпортер має можливість виїхати в одну з європейських країн і без дозволу власника патенту на лікарський засіб (або його аналога) купити препарати, які там мають значно нижчу ціну, а потім доставити їх в Україну.
Імпортер зобов'язаний надати український переклад інструкції, зазначає пані Інна, проте препарати можуть бути реалізовані в оригінальних іноземних упаковках. При цьому їхня вартість буде значно нижчою в порівнянні з аналогічними продуктами, що продаються в українських упаковках.
Закон про паралельний імпорт вже існує і навіть вступив у дію з 1 січня, розповідає Іваненко, але тільки для груп ліків, які закуповують самі медзаклади або ДП "Медзакупівлі України". І він поки не працює - ще немає затверджених підзаконних актів. "Ми ж хочемо, щоб ця можливість розповсюдилася на аптеки, бо багато препаратів не входять у переліки для централізованих закупівель і пацієнти мусять купувати їх самостійно", - пояснює експертка. Мова не про зеленку чи йод, а про дороговартісні ліки, що приймаються тривало чи й пожиттєво при серйозних і орфанних (рідкісних) захворюваннях. Пацієнти, що залежать від них, змушені постійно буквально роздобувати й самі медикаменти, й чималі гроші на них. Є препарати, зареєстровані в Україні, але їх не знайдеш в аптеках, наприклад, потрібні при психіатричних розладах. "Люди роками вигадують різні способи їх дістати. Паралельний імпорт дозволить завозити їх із Європи, - говорить голова БФ. - Ринок стане насиченим якісними препаратами, в рази дешевшими, ніж ті, що є в наших аптеках".
Ось, до прикладу, препарат з міжнародною непатентованою назвою Budesonide, що приймають при виразковому коліті і хворобі Крона: в Україні коштує 5300 грн, в Угорщині - 2457, в Болгарії - 3194. "Урсодезоксихолева кислота (міжнародна назва), застосовують хворим на муковісцидоз - 2080 грн у нас, 365 - в Румунії, 900 в Литві. "Бо ці країни ввели собі паралельний імпорт і він давно діє між країнами ЄС, - пояснює Інна Іваненко. - Коли увімкнемо цей механізм і в себе, ймовірно, матимемо доступ до препаратів за європейськими цінами, що входять в їхні програми реімбурсації (зараз якраз виясняємо це питання)".
Паралельний імпорт дозволить розбити монополію двох великих дистриб'юторів, що фактично диктують умови ринку. За даними Forbes, на початку 2024 року в Україні працювало близько 18000 аптек, але це лише створювало ілюзію вільного вибору ліків: понад 90% ринку контролювали два дистриб'ютори - "БаДМ" та "Оптіма-Фарм, ЛТД". Їм, на думку Інни Іваненко, навряд буде цікаво займатися пошуком маржинальних препаратів - насамперед, дороговартісних ліків для пацієнтів з тяжкими захворюваннями. "А дрібнішим дистриб'юторам цікаво, щоб розвинути бізнес, наприклад. Аптекам брати нові специфічні препарати - теж", - вважає вона. В Європі завдяки цьому механізму імпорту вдалося збити ціни на ліки на 20-30%. У нас зменшення цін може вийти навіть суттєвішим, міркує Іваненко.
Для зменшення вартості медикаментів, як зазначає експерт, необхідно спростити процедури виходу на український ринок ліків з країн з жорсткими регуляторними вимогами. У Японії, Швейцарії та країнах Європейського Союзу контроль за якістю виробництва є надзвичайно строгим, а вимоги до реєстрації — дуже високими. Якщо препарат вже отримав реєстрацію в цих країнах, Україна могла б, спираючись на їхню перевірку, запроваджувати його у себе за скороченою процедурою. "У ЄС існує централізована система реєстрації ліків. Ми інтегруємося в цей союз, і нам слід вже почати об’єднувати фармацевтичні ринки," — зазначає пані Інна. — "Це сприяє підвищенню конкуренції та зниженню цін".
Зараз українські аптеки мають абсолютну монополію на торгівлю медикаментами. А от в Європі, США безрецептурні засоби можна придбати в супермаркеті чи на заправці, наприклад. "Якби змінилося законодавство і ми перейняли цей досвід, думаю, це теж вплинуло б на націнки, - говорить голова фонду "Пацієнти України"".
АПТЕК МОЖЕ СТАТИ МЕНШЕ
Ринок України характеризується як ринок, що перебуває на стадії розвитку, і його структура є цілком типовою, зазначає Ірина Горлова. Проте ціни на медикаменти зростають щороку, і на це впливають кілька факторів. За словами Ірини Горлової, підвищення цін в Україні має свої обґрунтування. Однією з причин є те, що вітчизняні виробники закуповують сировину за кордоном. З початку війни вони були змушені шукати нових постачальників, і багато з них підвищили ціни, враховуючи ризики, пов'язані з конфліктом. Більшість міжнародних страхових компаній не були готові забезпечити страхування контрактів на постачання в Україну, що змусило виробників оплачувати сировину заздалегідь, ускладнюючи ситуацію з обіговими коштами. Також змінилася логістика: доставки літаками чи морем стали неможливими, що призвело до збільшення витрат на транспортування. Крім того, великі виробники та дистриб'ютори на початку війни втратили частину своїх складів, наприклад, компанія "Фармак" зазнала втрат на суму близько 1,5 млрд грн через втрату складу з медикаментами. Харківський фармацевтичний виробничо-науковий кластер також зазнав значних руйнувань.
Представники аптечних мереж висловили свої побоювання щодо можливих наслідків регулювання цін Міністерством охорони здоров'я, зазначивши, що це може призвести до закриття деяких аптек, особливо у сільських місцевостях та невеликих містах. Інна Іваненко підкреслила, що забезпечення рівного доступу до медикаментів є критично важливим, і наслідки закриття аптек можуть бути негативними для населення.
В Україні аптечна мережа виглядає надмірно розвиненою: на кожні 100 метрів припадає по дві аптеки, які, за великим рахунком, не є необхідними. Якщо частина з них припинить своє існування, мешканці, ймовірно, цього навіть не помітять. У порівнянні з Польщею та іншими європейськими країнами, кількість аптек в Україні на душу населення дійсно є надмірною. Це природний етап розвитку, зазначає Ірина Горлова. Спочатку відкривається багато аптек, але згодом конкуренція зростає, і їх кількість починає зменшуватися. "За даними IQVIA, обсяг продажів на одну аптеку в Україні в 3-6 разів нижчий і становить лише 239 тисяч євро на рік, тоді як в інших європейських країнах цей показник коливається від 806 до 1331 тисячі євро", - додає експерт.
Наразі Міністерство охорони здоров'я займається процесом реферування цін. Це означає, що вартість лікарських засобів буде визначатися на основі їх цін у європейських державах: проводиться моніторинг цін, вибираються три найнижчі показники, а потім обчислюється їх середнє значення. Саме така ціна повинна встановлюватися в українських аптеках, не перевищуючи це значення. Раніше цей підхід використовувався для визначення максимальних цін на ліки, які підлягали реімбурсації. "Зараз у міністерстві планують провести реферування всіх 17 000 зареєстрованих препаратів, що є в аптеках, - зазначила Інна Іваненко. - Не можу сказати, як це спрацює, адже жодна країна не застосовує реферування для вільного ринку. Побачимо, можливо, це принесе позитивні результати."
#Бізнес #Україна #Європейський Союз #Європа #Японія #Угорщина #Лікар #Дефіцит #Споживач #Укрінформ #Facebook #Українська гривня #Держава (політичний устрій) #Стратегія #Ринок (економіка) #Медицина #Болгарія #Харків #Цукор #Литва #Швейцарія #Пацієнт #Імпорт #Ціна #Аптека (магазин) #Діабет #Доступні ліки #Форбс #Одеколон #Кнопка #Відшкодування #Пацієнти України #Медикаментозне лікування #Онкологія #Броди. #Афіни #Уляна Супрун
