Бутко: Плата за проходження Ормузом надходитиме до бюджету КВІР | Еспресо

Іран фактично запровадив транзитні збори, які складають до 2 мільйонів доларів за кожен надвеликий танкер (VLCC - клас супертанкерів, здатних перевозити нафту на великі відстані). На перший погляд, ці цифри можуть виглядати стривожливо, але справжня ситуація може виявитися не такою суворою.

Стандартний танкер класу VLCC перевозить приблизно 2 млн барелів нафти. Збір у 2 млн дол. еквівалентний ставці 1 дол. за барель.

В масштабах світової економіки, де волатильність нафтових цін з початку конфлікту в Ірані склала 35-40 дол. за барель, - не надто багато.

Проте для арабських держав, що розташовані в Перській затоці, витрати на ціну стають суттєвою статтею видатків. При обсязі експорту у 20,5 мільйона барелів на добу, річні виплати на користь Ірану можуть досягати близько 7,5 мільярдів доларів.

Експортери з Саудівської Аравії, ОАЕ та Кувейту будуть змушені покрити основну частину цих мит, щоб підтримати свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку нафти.

Проте для монархій Затоки така стратегія виглядає економічно обґрунтованою. Витрати на видобуток у цьому регіоні дуже низькі – в окремих родовищах вони сягають лише 10 доларів за барель. Сплачувати "ормузький податок" і реалізовувати нафту за ціною в умовах 80-100 доларів за барель (припустимо, що саме до такого рівня вона знизиться внаслідок стабілізації ситуації) – це набагато вигідніше, аніж зберігати ресурси під землею через конфлікти, не отримуючи при цьому жодного доходу.

Читайте також: Чому блокада Ормузької протоки -- марна справа

Для глобальної економіки це є "бичачим" індикатором — відновлення 20% світової пропозиції на ринку сприятиме швидшій стабілізації цін, ніж будь-які словесні втручання ОПЕК+.

Однак існує серйозна проблема – отримувачем коштів виступає Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Це справжній "мінний майданчик" у сфері санкцій. Якщо доходи від мит надходять напряму до КВІР, кожен платіж стає юридичною провиною для західних судновласників, оскільки ця організація підпадає під суворі санкції з боку США і ЄС. Страхові компанії навряд чи погодяться покривати ризики для суден, які фактично фінансують структуру, визнану терористичною в ряді країн. Це може призвести до ситуації, коли лише "тіньовий флот" зможе здійснювати перевезення, що в свою чергу підвищить ймовірність екологічних катастроф.

З точки зору чисто економічної, іранське мито в 1 дол. за барель -- це прийнятна ціна за відсутність великої війни в затоці.

Світова економіка "проковтне" цю витрату, майже не помітивши її в чеках на бензоколонках.

Джерело

Про автора: В'ячеслав Бутко, економічний радник Київського Безпекового Форуму, керуючий партнер інвестиційного проєкту Thomson&French

Редакція не завжди поділяє погляди, які висловлюють автори блогів.