Чому навколишнє середовище опиняється під контролем особистих та корпоративних інтересів?
24 липня уряд ухвалив план з реалізації рішення РНБО щодо запровадження мораторію на перевірки бізнесу. Це рішення насамперед стосується податкових та митних органів, оскільки РНБО прагне захистити підприємства від надмірного тиску з їхнього боку.
Однак у цьому документі також наведені положення, що охоплюють усі аспекти державного нагляду (контролю), тому його застосування поширюється і на екологічну сферу. Це викликає запитання: чи можливо, що довкілля потребує захисту від комерційних інтересів?
Охорона навколишнього середовища є унікальною областю регуляції. Природа не в змозі захистити себе самостійно. Вона не може подати позов до суду проти підприємств, які завдають шкоди. Знищена екосистема не організує акцій протесту і не напише статті, щоб відстоювати свої інтереси. Саме тому необхідно, щоб орган, відповідальний за виконання екологічних норм, функціонував ефективно.
Вже більше трьох років Державна екологічна інспекція не здійснює планові перевірки підприємств. Це означає, що мораторій на перевірки, введений рішенням РНБО щодо податкової та митниці, діє у сфері екології з початку великої війни. Екологічні громадські організації мають ясну позицію щодо планових перевірок: їх необхідно відновити, принаймні в порівняно безпечних регіонах.
Подібний мораторій на планові екологічні перевірки діяв у 2017 та 2018 роках. На жаль, ні до чого, окрім як до погіршення ситуації з дотриманням екологічного законодавства субʼєктами господарювання, це не призвело.
Рішення Ради національної безпеки і оборони зобов'язує всі державні наглядові органи зменшити тягар на бізнес, використовуючи ризик-орієнтований підхід, а також ліквідувати дублювання функцій між різними органами державного контролю.
Цікаво зазначити, що ця тема вже давно обговорюється суспільством. Проєкт закону, що має на меті ліквідацію дублювання контролюючих органів у сфері екології, був зареєстрований у Верховній Раді ще в лютому 2020 року. Проте, досі не спостерігається активних дій щодо його ухвалення.
Проект закону пропонує заснування єдиного державного органу екологічного контролю, наділеного необхідними повноваженнями та інструментами для впливу на правопорушників. Протидію створенню цього органу виявляє недобросовісний бізнес, оскільки для нього це становить набагато серйознішу загрозу, ніж існуюче дублювання функцій різних контролюючих органів у сфері охорони довкілля.
Громадськість постійно виступала на підтримку ідеї, що підприємствам з високим рівнем небезпеки слід приділяти більше уваги з боку контролюючих органів. Проблема полягає лише в тому, яким чином оцінюються ці екологічні ризики.
Громадська організація "Зелена альтернатива України" разом із ГО SaveDnipro у 2024 році виставили нові пропозиції щодо критеріїв, які використовуються для ідентифікації найбільш небезпечних промислових об'єктів.
Ці рекомендації були надані Державній екологічній інспекції України і отримали позитивний відгук. Ми сподіваємося, що рішення РНБО сприятиме внесенню цих змін до відповідної урядової постанови. Проте, варто зазначити, що всі ці зусилля матимуть значення лише в умовах, коли планові екологічні перевірки будуть відновлені. Інакше, навколишнє середовище залишиться беззахисним перед приватними та корпоративними інтересами.
У рішенні РНБО також ідеться про спрощення дозвільної та ліцензійної системи для бізнесу. Це теж викликає тривогу в екологічної спільноти.
Україна тільки зараз розпочинає перехід до європейської моделі дозвільної системи в області охорони навколишнього середовища. З 8 серпня запрацює нова система видачі інтегрованих екологічних дозволів (ІЕД). Відтепер підприємства отримуватимуть ІЕД замість трьох окремих дозволів, що є значним спрощенням. Чи є потреба в подальшому спрощенні процесів?
Сподіваємося, що Державна регуляторна служба, яка протягом місяця має подати свої пропозиції, буде вкрай обачною саме у сфері захисту довкілля. Адже попередні приклади дерегуляції, такі як скасування процедури з оцінки впливу на довкілля для проєкту Національного військового меморіального кладовища, призвели до негативних наслідків і для довкілля, і для самого проєкту.
На жаль, громадськість була позбавлена участі в процедурі і не змогла показати ризики розміщення обʼєкта на обраній території до ухвалення основного рішення.
Нагадаємо також, що суттєва частина регуляцій у сфері довкілля була імплементована в рамках євроінтеграційного процесу і відповідає практикам ЄС, тож їх "дерегуляція" вкрай небажана з огляду на зобов'язання України.
Співавтором є Денис Каплунов, який обіймав посаду першого заступника голови Державної екологічної інспекції у період з 2019 по 2020 рік.
#Бізнес #Україна #Європейський Союз #Повноваження #Митниця #Організація громади #Законодавство #Природне середовище #Верховна Рада #Екосистема #Підприємницька діяльність #Рада національної безпеки і оборони України #Екологія #Громадськість
