Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила заяву щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) - бізнес підтримує законопроєкт 13233, проте просить доопрацювати окремі положення для їхньої відповідності європейським стандартам, передає УНН.
3 липня Комітет Верховної Ради України, що займається фінансами, податковою та митною політикою, ухвалив рішення запропонувати Парламенту підтримати проєкт Закону №13233, який передбачає вступ України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) на етапі першого читання.
Європейська Бізнес Асоціація висловлює підтримку ініціативі, спрямованій на узгодження національного законодавства з європейськими нормами у сферах запобігання відмиванню коштів, фінансування тероризму та забезпечення прозорості фінансової системи. Відтак, Асоціація підтримує прийняття законопроєкту в його першому читанні. Однак бізнес-спільнота акцентує на важливості доопрацювання окремих аспектів законопроєкту, щоб забезпечити їх ефективну реалізацію та відповідність стандартам ЄС, як зазначено в офіційній заяві.
Фахівці Асоціації вже представили свої рекомендації відповідним інстанціям для обговорення щодо покращення законопроєкту. Враховуючи суспільне занепокоєння, пов'язане з доступом до банківської інформації, Асоціація акцентує увагу на необхідності знайти баланс між ефективним фінансовим моніторингом та захистом прав, інтересів і фінансової конфіденційності як громадян, так і бізнесу.
Основні рекомендації фахівців Асоціації щодо законопроєкту:
1. Окреслення терміна "вищий менеджмент" для суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), без обмеження лише на загальні збори.
Проєкт Закону встановлює, що правила фінансового моніторингу, програми для проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи, що стосуються фінансового моніторингу, повинні бути затверджені вищим управлінським органом СПФМ. Згідно з українським законодавством, цим органом є загальні збори.
Проте, як зазначають членські компанії, термін "вище керівництво" (senior management) у контексті законодавства ЄС не охоплює загальні збори, а стосується осіб, які фактично здійснюють оперативне управління компанією (директор, члени правління, ради директорів тощо). До того ж затвердження на рівні загальних зборів може створити труднощі для виконання обов'язків СПФМ з огляду на потребу в оперативному оновленні внутрішніх документів з фінмоніторингу залежно від ризиків.
Тому Асоціація пропонує залишити поточну редакцію Закону №361-IX або надати максимально наближене до Директиви (ЄС) 2015/849 визначення "вищого керівництва".
2. Спрощення верифікації юридичних осіб-нерезидентів.
У процесі верифікації клієнтів, які представляють юридичні особи-нерезиденти, СПФМ зобов'язана отримати, зокрема, легалізовану копію витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене свідоцтво про реєстрацію юридичної особи. Багато представників бізнесу вважають, що в умовах цифрової епохи та доступності онлайн-реєстрів така вимога є надмірною.
Отже, Асоціація рекомендує внести корективи до Закону №361-IX, що дозволить здійснювати верифікацію юридичних осіб-нерезидентів на основі самостійного аналізу інформації з офіційних реєстрів інших країн.
3. Перегляд порогових сум для здійснення фінмоніторингу.
Проєкт Закону передбачає суттєве підвищення штрафних санкцій до СПФМ за порушення з метою приведення їх у відповідність до розмірів у євро. Однак документ не коригує порогові суми операцій, які є підставою для фінмоніторингу. Ці порогові суми залишаються на рівні 400 тис. грн (≈ 8,5 тис. євро), що нижче європейського порогу в 15 тис. євро.
На думку представників бізнесу, посилення санкцій без зміни порогових значень не зовсім відповідає вимогам Директиви ЄС 2015/849. Крім того, фактичне зниження порогових сум операцій в євровому еквіваленті призводить до того, що ресурси Системи фінансового моніторингу витрачаються на аналіз операцій з низьким рівнем ризику, що суперечить принципам ризикоорієнтованого підходу.
Відповідно, Асоціація пропонує разом із підвищенням санкцій переглянути й порогові суми фінансових операцій, аби вони узгоджувалися з порогами, передбаченими Директивою 2015/849.
4. Альтернативні методи виявлення кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), що є нерезидентами.
Підприємці звертають увагу на те, що багато КБВ-іноземців занепокоєні вимогою надавати нотаріально засвідчені копії паспортів, зокрема це пов'язано із захистом персональних даних. У результаті бізнес стикається з додатковими бар'єрами під час подання інформації про КБВ.
Таким чином, Асоціація пропонує дозволити використання офіційних витягів з торгових, судових або комерційних реєстрів інших країн як альтернативи копіям паспортів, якщо вони містять інформацію про КБВ.
#Бізнес #Документ #Паспорт #Парламент #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Європейський Союз #Європа #Юридична особа #Євро #Законодавство #Українські національні новини #Моніторинг #Закон України #Тероризм #Верифікація та валідація #Персональні дані #Європейська бізнес асоціація #Торгівля #Фінансова система #Бенефіціарна власність #Комітети Верховної Ради
