Apple в тіні: вплив сірого ринку електроніки на фінанси України, Європейського Союзу та Сполучених Штатів | УНН

Тіньовий сектор ринку електроніки в Україні призвів до втрат у 5,5 мільярда гривень ПДВ, а частка сірого імпорту продукції Apple досягла 71%. Ця проблема має глобальний характер: країни Європейського Союзу та Сполучені Штати Америки також стикаються із контрабандою і мільярдними втратами через незаконний імпорт.

Телефони в обхід митниці, несплачений ПДВ на мільярди та контрафакт під виглядом офіційної техніки - так виглядає світовий сірий ринок гаджетів. І хоча мова насамперед йде про техніку Apple, масштаби проблеми виходять далеко за межі одного бренду, пише УНН.

Згідно з оцінками деяких компаній-учасників Американської торговельної палати в Україні, частка нелегального ринку деяких моделей смартфонів досягла 71%, що призвело до втрати 5,5 млрд грн (більше 135 млн доларів США) у вигляді несплаченого ПДВ для України. Крім того, експерти зазначають, що втрати ПДВ від інших електронних пристроїв, таких як ноутбуки та планшети одного з брендів, перевищили 240 млн доларів США.

Схеми, за якими функціонують нелегальні торгівці технікою, виявилися випадково розкритими самими ж учасниками цього процесу. Це виглядає наступним чином: техніку закуповують через посередників у країнах Південно-Східної Азії, де здебільшого постачають нові або відновлені пристрої. В Україну їх доставляють мікроавтобусами, використовуючи підроблені митні декларації, в яких замість дорогих пристроїв зазначаються дешеві аксесуари. Експерти вважають, що на митниці існує так званий "зелений коридор". Далі техніку реалізують через велику мережу магазинів, зареєстрованих на сотні фізичних осіб-підприємців, що дозволяє зменшити податкове навантаження і уникнути відповідальності.

Нещодавно податкова служба виявила один із подібних випадків: мережі "Ябко" та Yabluka вдалося уникнути сплати ПДВ на суму понад 286 мільйонів гривень, завдяки використанню близько 300 пов'язаних фізичних осіб-підприємців. Ця ситуація стала яскравим сигналом про розміри тіньового ринку, що вже призвело до активізації роботи правоохоронних та контролюючих органів.

На необхідності суворішого контролю за імпортом та реалізацією техніки неодноразово наголошувала і Європейська Бізнес Асоціація. Як зазначають у представництві, нелегальний імпорт руйнує чесну конкуренцію, оскільки офіційні постачальники просто не здатні витримати ціновий тиск із боку тіньового сегменту. Крім того, за словами офіційних представників Apple в Україні, тіньовий ринок смартфонів їх бренду виріс з 60% у 2021 році до 71% у 2023 році. Схожі тенденції спостерігаються і в інших популярних торговельних марках.

У країнах Європейського Союзу проблема тіньового імпорту технологій залишається актуальною, адже вона тісно пов'язана з швидким ростом ринку відновлених гаджетів. Згідно з дослідженням компанії Swappie, ринок відновлених смартфонів у Європі оцінюється приблизно в 15 мільярдів євро, причому майже половина цього обсягу припадає на попит на iPhone. Наразі відновлені телефони складають близько 10% від загального ринку смартфонів в Європі, а ще 25% уживаних пристроїв підлягають переробці або повторному продажу.

Проте активне зростання сегмента "рефабрішу" — техніки, що офіційно пройшла відновлення або ремонт і знову пропонується на ринку за зниженими цінами — приносить із собою нові виклики. Особливої уваги заслуговує труднощі в розпізнаванні легальних відновлених пристроїв від контрафактних або сірих аналогів, які зовні майже нічим не відрізняються від оригіналів. Це створює додаткові можливості для шахрайських схем.

Яскравим прикладом недбалості стала подія, що відбулася в жовтні 2024 року: двоє злочинців змогли обдурити компанію Apple на приблизно 2,5 мільйона доларів, імпортуючи фальшиві iPhone з Гонконгу та користуючись системою гарантійного обслуговування для заміни їх на оригінальні пристрої. Ця схема не лише призвела до значних фінансових втрат для компанії, а й виявила слабкі місця в гарантійному механізмі Apple, показуючи, яким чином підроблені товари можуть потрапляти в надійно захищені корпоративні системи.

Отже, навіть в розвинених країнах з ефективними системами контролю, такими як в Європейському Союзі, нелегальний ринок техніки продовжує становити значну загрозу для урядів, підприємств і споживачів.

У США митниця та правоохоронці активно борються з незаконним імпортом і розповсюдженням підробленої техніки, включаючи продукцію компанії Apple.

Згідно з інформацією, наданою Митною та прикордонною службою США (CBP), у фінансовому році 2024 було конфісковано більше 720 тисяч одиниць підробленої електроніки, вартість якої перевищує 125 мільйонів доларів.

Такі вилучення стали наслідком системної роботи митних органів - лише за останні роки зафіксовано чимало гучних спроб завезення контрафактної продукції Apple.

У березні 2023 року в аеропорту Вашингтона Даллеса співробітники митниці confiscували більше тисячі пар фальшивих AirPods Pro 2, вартість яких перевищує 290 тисяч доларів.

У липні того ж року в портах Лос-Анджелеса і Лонг-Біч були затримані шість партій підробленої продукції Apple, зокрема 1 200 фальшивих AirPods і 220 підроблених Apple Watch. Якби ці товари були оригінальними, їхня загальна вартість склала б близько 400 000 доларів.

У 2024 році федеральні правоохоронці затримали восьмеро осіб, яких підозрюють у великій змові, що стосується контрабанди підроблених товарів з Китаю, зокрема, продукції компанії Apple. Під час розслідування було виявлено та вилучено контрафактних товарів на суму понад 130 мільйонів доларів.

"Сірий" ринок техніки, як продукції Apple так й інших брендів, уже давно перестав бути локальною проблемою - він набув глобальних масштабів і завдає мільярдних збитків бюджетам різних країн. Україна, ЄС і США мають різні і водночас взаємопов'язані між собою прояви цієї загрози - від несплаченого ПДВ і занижених декларацій до складних міжнародних схем із контрафактною продукцією.

Країни посилюють свої заходи контролю, але контрабандисти постійно вдосконалюють свої незаконні методи. У таких умовах для ефективної боротьби необхідна злагоджена робота правоохоронних і контролюючих структур, забезпечення прозорості на ринку, посилення відповідальності за участь у тіньових операціях, а також підвищення обізнаності та відповідальності самих споживачів.