"Смак прийшов": Європейський Союз планує вкладати кошти в Україну.

Бізнес-саміт, присвячений Україні, продемонстрував збільшення інтересу до інвестицій в цю країну, незважаючи на військові дії. Які причини приваблюють та насторожують інвесторів? Які пропозиції надходять з боку Києва та Брюсселя? Репортаж від DW.

Перший в історії бізнес-саміт ЄС - Україна відбувся у Брюсселі 10 та 11 квітня. Організатори вважають його рушієм відновлення України та її інтеграції в економічну канву Європейського Союзу, тож місце проведення саміту - автомобільний музей - виглядало символічно.

Відновлення України стане найбільшим економічним проєктом у Європі за останні кілька поколінь, заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час відкриття саміту. "Ми не є буферною зоною, не "сірою зоною" – ми представляємо можливість для Європи відновити свою ідентичність. Ми готові стати новим постачальником і експортером у сферах безпеки, енергетики, цифрових технологій та критично важливих ресурсів", – підкреслив він.

За словами генерального директора Європейських бізнес-самітів Арно Тісена, європейський бізнес матиме ключове значення у історичній трансформації України, сприяючи її стабільності, розвитку промислового потенціалу та зміцненню стратегічної автономії Європи.

Згідно з інформацією, наданою польським міністром у справах Європи Адамом Шлапкою та опублікованою Світовим банком, якщо Україна продовжить реалізовувати свої реформи в заданому напрямку, приватний сектор зможе забезпечити до третини всіх витрат на відновлення. Загальна сума цих витрат вже перевищує 500 мільярдів євро, і, враховуючи частоту та масштаби російських атак на українські міста, експерти впевнені, що до завершення війни ця цифра зросте.

На саміті зібралися політики, представники уряду, аналітики та бізнесмени, які обговорили реальні інвестиційні перспективи в Україні, зосередившись на таких сферах, як інфраструктура, енергетика, цифрова трансформація та промисловість. Учасники проаналізували умови для інвестування та взяли участь у практичних сесіях, де розглядали інструменти орієнтації в правових нормах, механізми фінансування та можливості стратегічного партнерства в Україні.

Європейський Союз обіцяє підтримати інвестиції в українську економіку та закликає підприємства розпочати свою діяльність у країні вже сьогодні. "Сьогодні ідеальний момент для інвестування в Україну, оскільки навіть у часи невизначеності існує певна стабільність. Вона полягає в тому, що, незважаючи на всі труднощі, Україна буде інтегрована в європейську економічну структуру - не лише під час вступу до ЄС, а й задовго до цього", - запевнила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос.

Досліджуйте також: Німецькі підприємства налаштовуються на інвестиційний сплеск в Україні, незважаючи на військові події.

Наприклад, до 2027 року, якщо реформи триватимуть у потрібному темпі, Україна буде повністю підключена до ринку електроенергії ЄС - це означає нові можливості для приватних інвестицій в енергетичну інфраструктуру і "зелені" технології. Для порівняння: у країнах Балтії аналогічний процес тривав 15 років, наголосила єврокомісарка.

Попри надзвичайно важкі обставини, Україна продовжує реалізацію реформ, зазначила Кос. Вона вважає, що це створює необхідну стабільність, важливу для іноземних інвестицій. "Ці реформи сприяють покращенню бізнес-середовища та стимулюють залучення капіталу з європейських компаній. Подальший розвиток буде сприяти зміцненню довіри інвесторів і забезпечить стійке зростання в довгостроковій перспективі," - йдеться у спільній заяві про посилення бізнес-партнерства між ЄС та Україною, яку підписали Кос і Шмигаль 10 квітня.

Інвестиційна програма Європейського Союзу для України складає 10 мільярдів євро та має на меті залучити щонайменше 40 мільярдів європейських та приватних інвестицій протягом наступних трьох років. Брюссель закликав компанії, які мають інтерес, подавати свої заявки, і, за словами Кос, "відгук виявився вражаючим". "Європейські компанії прагнуть розпочати свою діяльність вже сьогодні, а не чекати до завтра, - зазначила вона. - Інтерес уже проявився".

Окрім цього, в рамках Європейського Союзу запустять спеціальні багатомільярдні ініціативи для інвестицій у сферу оборонної промисловості, відповідно до нової стратегії безпеки, що була нещодавно презентована. Україна, будучи кандидатом на членство в ЄС, також матиме можливість долучитися до цих програм.

Агресія Росії проти України стала потужним імпульсом для швидкого розвитку інновацій у вітчизняній оборонній промисловості. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль закликав європейські компанії до співпраці, зазначивши: "Ми готові запропонувати висококваліфікованих спеціалістів, сучасні виробничі можливості та значні інвестиційні переваги".

Він також оголосив про проведення нового Форуму оборонної промисловості між ЄС та Україною, який відбудеться в Брюсселі у травні. В свою чергу, Марта Кос зазначила, що інтеграція української інноваційної та перспективної оборонної промисловості може стати потужним стимулом для створення більш єдиного та сучасного оборонного ринку в Європі, що є вкрай важливим у світлі загроз з боку Росії.

Багато потенційних інвесторів на саміті скаржаться на ризики, пов'язані з війною, розповів DW голова відділу міжнародного партнерського співробітництва української компанії, що вийшла на ринок ЄС, Helios Strategia Олександр Лактіонов. "Кажуть, нехай війна закінчиться, тоді й прийдемо. Українцям дивно про це чути, бо Україна зараз повинна відновлюватися і розвиватися попри все, а якщо так мислити, то ми далеко не підемо, - вважає він. - Звичайно, ризики є, але тут також навели дані, що ризики на заході України не вищі, ніж для бізнесу в Японії".

Лактіонов вважає, що, попри війну, бізнесу ЄС треба робити ставки не на Китай, а на Україну, і розміщувати виробництво в ній, бо робоча сила в Україні дешевша, ніж у Китаї. "Коли війна закінчиться, ціна входу буде інша, - каже українець. - Це реально шанс для ЄС позбутися залежності від Китаю. Можливо, не повністю, але якщо навіть частково постачатимуться матеріали з України і використовуватиметься дешева українська робоча сила, то це підтримає конкурентоспроможність і європейського виробництва, і України".

Для залучення нових інвесторів необхідно впровадити додаткові стимули, такі як податкові пільги на період війни, вважає генеральний директор українського підрозділу концерну Bayer та президент Німецько-української промислово-торговельної палати Олівер Ґірліхс. Він зазначає, що багато компаній проявляють інтерес до українського ринку, проте поки що залишаються обережними, оскільки не можуть адекватно оцінити поточні умови.

"Йдеться і про мобілізацію співробітників, і про перебої з електрикою, і про загальні умови - як захистити своє виробництво", - розповів він кореспондентці DW. Водночас компанії, які вже присутні в Україні та можуть оцінити, якими є ризики і як інвестувати в умовах війни, вже це роблять. Переваг, на його думку, багато.

Читайте також: Конференція в Берліні. Які вигоди може отримати Захід від України в обмін на підтримку?

"Якщо ви інвестуєте сьогодні, то, найімовірніше, ви інвестуєте в майбутнього члена ЄС. Після війни почнеться колосальна хвиля відновлювальних робіт. Україна стане величезним ринком для певних секторів, буде багато програм підтримки, це буде Ельдорадо для інвестицій у певні сфери, такі як оборона", - каже Ґірліхс.

Відповідно до економічних принципів, ризики компенсуються більшою маржею, тому ті, хто готовий прийняти виклики та вміє ними управляти, можуть розраховувати на суттєві прибутки, вважає він. "Інвестуючи сьогодні, ви маєте можливість знайти кваліфікованих працівників та доступні офісні приміщення. Коли війна завершиться і потік людей повернеться в Україну, ціни на оренду нерухомості та землю різко зростуть. Водночас, багато конкурентів, ймовірно, вже матимуть налагоджені команди та займатимуть лідерські позиції на ринку", - зазначає голова Німецько-української торгово-промислової палати.

Сьогоднішні інвестиції мають не лише матеріальний, а й глибокий нематеріальний аспект, підкреслює німецький експерт: "Компанії-піонери зможуть заявити: "Ми прийшли, коли ви нас потребували, а не просто як вигодонабувачі, які бачили в Україні лише ринок". Цей меседж залишить слід у пам'яті українців, адже війна залишиться в їхній колективній свідомості". Подібні думки озвучив і польський міністр Шлапка, який зазначив, що інвестування в Україну сьогодні є не лише стратегічним кроком, а й моральним обов'язком для європейців.

Представниця польського бізнесу, добре обізнана з українським ринком, поділилася з DW, що її співвітчизники стурбовані такими проблемами, як відсутність прозорості, корупційні схеми та брак робочої сили в Україні. Багато кваліфікованих спеціалістів виїхали за межі країни, а інші беруть участь у бойових діях.

Олександр Лактіонов каже, що ще не бачить з боку західноєвропейців великої довіри до української продукції через те, що для багатьох Україна поки що - терра інкогніта, але сподівається, що це зміниться.

Імідж є серйозним викликом, зауважила Надія Ніліна, стратегічна директорка компанії ORG, що займається містобудуванням і має штаб-квартири в Нью-Йорку та Брюсселі. "Незважаючи на те, що українців тепло зустріли в багатьох країнах, Україні в цілому необхідно розвивати свій брендинг, адже багато людей не мають уявлення про її справжню сутність, велич та різноманіття", — зазначила вона.

Її оцінки українських партнерів з різних міст вражають: вони відзначаються гнучкістю, креативністю та винахідливістю. На її думку, війна пробудила в українцях приховані здібності. "Сьогодні українці демонструють вищу продуктивність, ніж американці — вони працюють швидше та розумніше, зберігаючи при цьому людяність, доброту до своїх колег і турботу — те, що практично зникло в Америці," — ділиться Ніліна, чиї батьки мають українське коріння.

Українські фахівці відзначаються не лише високим рівнем професіоналізму, але й умінням викликати довіру, що є критично важливим аспектом для залучення інвестицій. "Інвестування - це більше ніж просто бізнес, це емоційний процес. Ті, хто відвідає Україну і зустрінеться з місцевою бізнес-спільнотою, неодмінно захочуть вкласти свої кошти", - зазначає вона.