Згідно з доповіддю, реалізація антикорупційної програми у сферах містобудування та земельних відносин становить лише 21%.

Згідно з інформацією, наданою РБК-Україна, дане повідомлення зробила Олена Шуляк, яка є Головою Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також очільницею партії "Слуга Народу".

На сьогоднішній день реалізовано лише 21,6% заходів, запланованих у рамках державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.

Більшість з цих заходів реалізуються із затримками, а недостатня цифрова інтеграція кадастрів і реєстрів створює загрози для прозорості в управлінні ресурсами, зазначила Шуляк, посилаючись на дані звіту про виконання Державної антикорупційної програми (ДАП) у сфері земельних відносин та містобудування на 2023-2025 роки, підготовленого громадською організацією "Разом проти корупції" за підтримки програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні".

На думку авторів звіту, серед ключових досягнень реалізації Державної програми в області земельних відносин та містобудування можна виділити розробку ІТ-прототипу для масової оцінки сільгоспземель, проведення незалежної технічної оцінки Національної кадастрової системи, а також часткове делегування повноважень щодо професійної акредитації саморегульованим організаціям. Крім того, було здійснено перезапуск пілотного проєкту, що надає можливість не лише державним кадастровим реєстраторам, а й приватним інженерам-землевпорядникам вносити дані про земельні ділянки до Держземкадастру.

"Однак, автори звіту прямо вказують, що попри певні успіхи, більшість антикор-заходів у сфері земельних відносин виконуються відповідними державними органами та ОМС із запізненням або не виконуються взагалі. Звіт показує, що наразі виконано лише 21,6% від запланованого", - констатувала Шуляк.

Таким чином, жоден з 17 антикорупційних заходів у земельній сфері не був реалізований вчасно та у повному обсязі, а 6 з них навіть не були розпочаті.

Серед основних недоліків можна виділити брак обов'язкових антикорупційних механізмів при формуванні земельних ділянок, відсутність законодавчих норм, які вимагали б застосування ринкових принципів для операцій з державними та комунальними землями через електронні аукціони Prozorro. Продажі, а також затримки в цифровізації управлінських процесів у сфері земельних ресурсів.

Цифровізація напряму впливає на реалізацію тих чи інших реформ в Україні, оскільки сприяє збільшенню прозорості й підзвітності процесів, мінімізуючи корупційні прояви. Зокрема, ще в 2019 році розпочалася цифровізація української сфери будівництва, коли запрацювала державна електронна система в сфері будівництва (ЄДЕССБ) і в яку постійно додаються нові сервіси, зауважила нардепка.

"У цілому діяльність ЄДЕССБ в будівельному секторі приносить антикорупційний ефект приблизно 1,5 млрд грн щорічно. Тому надзвичайно важливо продовжувати цю роботу й в інших супутніх галузях, оскільки вона є одним з ключових механізмів запобігання корупції," - підкреслила Олена Шуляк.

Додаткові ризики створюють також відкладена реформа безоплатної приватизації, нестача фінансування для підготовки стратегічної й містобудівної документації громад, обмежений запуск цифровізації реєстрів у сферах містобудування та культурної спадщини, а також відсутність відповідних автоматизованих сервісів.

Досі не було розпочато процес автоматизації надання містобудівних умов і обмежень. Спостерігається недостатня інтеграція інформації Містобудівного кадастру з даними Державного земельного кадастру, Адресного реєстру, Державного реєстру прав на нерухоме майно та іншими державними реєстрами.

"Чиновники й досі можуть вимагати хабарі на більшості етапів проєкту з будівництва. Зокрема, за видачу містобудівних умов і обмежень - документа, без якого не можна почати будівництво і це може "коштувати" мільйони доларів. Ми неодноразово намагалися змінити цей порядок: зробити видачу містобудівних умов і обмежень автоматичним. Звісно, за умови, якщо в забудовника в порядку всі документи і немає причин для відмови. Але через спротив поки ці зміни не вдається рухати", - зауважила парламентарка.

Згідно з дослідженнями фахівців громадської організації "Разом проти корупції", важливо акцентувати увагу на наступних напрямках:

Ухвалити комплекс законів і постанов КМУ, що усунуть прогалини в реєстрації, синхронізації та цифровізації даних та встановлять єдиний обов'язковий цифровий опис усіх публічно-правових обмежень землекористування.

Завершити процес цифрової інтеграції Державного земельного кадастру, Містобудівного кадастру, Адресного реєстру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також Державного реєстру нерухомих пам'яток України, забезпечивши їхню безперервну взаємодію в режимі 24/7. Крім того, необхідно реалізувати обов'язкову оцифровку містобудівної документації з відкритим доступом для громадян, запровадити електронний документообіг, провести аудит кібербезпеки, а також модернізувати системи відповідно до європейських стандартів.

"На сьогоднішній день функціонал Містобудівного кадастру дозволяє представникам уповноважених органів містобудування та архітектури завантажувати графічні та текстові матеріали актуальної містобудівної документації. Проте фактично цей ресурс не має достатнього наповнення містобудівними документами. На початку року частка таких матеріалів у Кадастрі становила менше 1%, що ускладнює можливість їх детального вивчення," - зазначила Олена Шуляк.

Вона також зазначила, що зараз відбувається наповнення однієї з ключових частин Містобудівного кадастру на державному рівні - Реєстру адрес. Проте цей процес просувається досить повільно. Верифікація адрес, уточнила народна депутатка, фактично передбачає інвентаризацію нерухомості, що дозволить сформувати більш точну та актуальну базу для податкових потреб.

Серед інших важливих дій, на які вказують фахівці з громадської організації "Разом проти корупції", є критично важливими:

У разі примусового відчуження - законодавчо закріпити прозору систему компенсацій з єдиним методом розрахунку, розкриттям інформації та можливістю оскарження. Операції з державною й комунальною землею здійснювати лише через Prozorro.Продажі з обмеженням площі ділянок. Для Держзембанку - встановити ліміт на розмір лотів у суборенді та заборонити вилучення земель у закладів освіти й науки без оцінки впливу на громади. Тимчасові акти із землекористування мають діяти не більш як два роки, далі - автоматично втрачати чинність, якщо не переглянуті.

Також застосовувати угоди про доброчесність у великих проєктах і узгоджувати бюджети відбудови з містобудівною документацією в Містобудівному кадастрі держрівня. Усі зміни реалізовувати поетапно, із щорічними результатами, проміжною оцінкою у 2028 році та за підтримки ЄС, Світового банку й інших партнерів.

Зокрема, скасувати обмеження за громадянством, замінити безстрокові пільги на кшталт безоплатної приватизації земель адресною підтримкою, а також оновити список історичних населених місць України, гармонізувавши законодавство з нормами ЄС.

Також необхідно досягти інтеграції бюджетів соціально-економічного розвитку з містобудівною документацією, розробити та оприлюднити плани історико-архітектурних опорів, а також усунути дискреційність у повноваженнях установ, що відповідають за охорону культурної спадщини.

В завершення, депутатка підкреслила, що з 1 січня 2025 року мав вступити в силу Закон №711 "Про внесення змін до окремих законодавчих актів України, що стосуються планування використання земель".

Згідно з ним кожна українська територіальна громада повинна приступити до розроблення плану свого просторового розвитку. Громади, які не мають такого плану, не зможуть займатись відведенням земельних ділянок, їхні жителі - змінювати цільове призначення своїх ділянок, а підприємці розширювати бізнес. Але через спротив ОМС деяких громад і регіонів цю зміну відтермінували.