Артем Біденко, керівник Інституту інформаційної безпеки, висловив у своєму блозі на сайті Української правди, що Telegram в Україні вже давно став одним із ключових засобів для маніпуляції суспільною свідомістю.
"У цьому просторі можна без зусиль акцентувати увагу на одній темі, ігноруючи іншу, або ж подати інформацію в певному світлі, викликаючи страх, гнів чи радість. Користувач, переглядаючи стрічку, вважає, що спостерігає за справжньою картиною дня, однак насправді отримує вже оброблену реальність, адаптовану під вимоги конкретного замовника," - підкреслює Біденко.
За його словами, однією з головних причин цієї проблеми є анонімність більшості Telegram-каналів, через яку неможливо встановити відповідальних за поширення маніпуляцій або кампаній з дискредитації.
"Хто ж насправді створює ці матеріали? Хто обирає, кого сьогодні критикувати, а кого вихваляти? Які інтереси - політичні, бізнесові чи міжнародні - стоять за цим? Відповідей немає. А в умовах відсутності імені, редакційної структури та юридичного власника в публічному просторі відсутня й особиста відповідальність за дезінформацію, маніпуляції чи кампанії з дискредитації", - зазначає Біденко.
Як ілюстрацію деградації анонімного сегмента Telegram Біденко навів випадок з екс-Головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним.
"Історія з колишнім Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Ті самі анонімні канали, що ще нещодавно його буквально боготворили, згодом так само легко змінили тональність і перейшли до дискредитації. Героїзацію змінили токсичні "інсайди" і натяки. І за жодним із цих разючих розворотів - жодної відповідальності", -- зазначає Біденко.
При цьому Біденко наголосив, що держава має негайно втрутитися в ситуацію, однак не через заборони чи обмеження свободи слова, а шляхом запровадження чітких правил. Серед необхідних кроків він, зокрема, назвав реєстрацію каналів із великою аудиторією як суб'єктів інформаційної діяльності, розкриття реклами та платного контенту, а також податкову відповідальність.
По-перше, необхідно зареєструвати канали з великою кількістю підписників – наприклад, від 50 тисяч – як учасників інформаційної діяльності. По-друге, слід забезпечити відкритість реклами та платного контенту. Якщо канал отримує фінансову винагороду за свої публікації, читачі повинні бути про це поінформовані. Це не є цензурою, а елементом базової прозорості, яку вже закріплено в Digital Services Act Європейського Союзу. По-третє, важливо врахувати податкову відповідальність. Ринок реклами в Telegram в Україні оцінюється в мільйони гривень щорічно, і значна частина цих коштів залишається поза будь-яким обліком. Це питання стосується не лише медійної етики, але й безпосередньої відповідальності податкових органів, -- зазначає Біденко.
#Європейський Союз #Ейфорія #Реальність #Збройні сили України #Українська гривня #Блог #Ринок (економіка) #Інформація #Реклама #Головнокомандувач #Свобода слова #Інформаційна безпека #Цензура #Бізнес #Чоловік #Держава (політика) #«Українська правда» #Telegram (месенджер) #Брехня
