$71 мільярд збитків і 180 мільйонів тонн викидів: Україна оцінила екологічні наслідки війни за 1000 днів.

Конфлікт триває, проте процес відновлення вже стартував.

У столиці Азербайджану, Баку, триває ключова кліматична конференція COP29, в якій беруть участь делегати приблизно з 196 країн. На цій зустрічі обговорюється, чи зможуть держави зробити значні кроки вперед у глобальній боротьбі зі змінами клімату.

LIGA.net у партнерстві з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України вже розповідала, які ключові рішення мають бути ухвалені на конференції та як виглядає український павільйон, який цього року зосереджений на темі відновлення країни після війни.

У цьому матеріалі ми висвітлюємо ключові події, що відбулися протягом перших десяти днів COP29, а також розповідаємо про пресконференцію, присвячену тисячному дню повномасштабного конфлікту, яка відбулася 19 листопада в українському павільйоні.

На церемонії відкриття конференції виступили близько п’ятдесяти лідерів держав і урядів. Серед них був і виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл, який зробив важливу заяву. Він підкреслив, що важливо визначити нову спільну мету для кліматичного фінансування та закликав відмовитися від сприйняття цього фінансування як благодійної допомоги.

"Ми не можемо дозволити, щоб 1,5°C вийшли за межі можливого. І навіть якщо температура зростає, втілення наших угод повинно сприяти її зниженню," - зазначив пан Стіл.

Також він додав: "Інвестиції в чисту енергію та інфраструктуру досягнуть $2 трлн в 2024 році. Майже вдвічі більше, ніж у викопне паливо. Перехід до чистої енергії та стійкості до зміни клімату не буде припинений. Наше завдання -- прискорити цей процес і впевнитись, що його величезні переваги будуть розподілені між усіма країнами та людьми".

У межах COP29, що проходила 12-13 листопада, відбувся важливий саміт світових лідерів, присвячений кліматичній політиці. Під час заходу було озвучено, що агресія Росії проти України яскраво продемонструвала негативний вплив війни на навколишнє середовище. Цю думку висловив президент Польщі Анджей Дуда під час свого виступу з національною заявою.

Офіційне відкриття українського павільйону відбулося на другий день конференції СОР29. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук розпочала захід з короткого відеозвернення. "Сьогодні ми тут, щоб ще раз заявити про себе світовій спільноті. Ми об'єднані в нашій меті. Ми не відмовляємося від міжнародних зобов'язань і продовжуємо співпрацювати з цивілізованими країнами для досягнення спільної мети: подолати кліматичну кризу та забезпечити кліматичну нейтральність", -- підкреслила міністр.

У той же день у павільйоні відбувся захід на тему "Співробітництво України з міжнародними партнерами в оцінці екологічних збитків, завданих війною". Під час заходу радниця міністра охорони навколишнього середовища Фінляндії Сайя Вуола оголосила про старт двох нових міжнародних проєктів, спрямованих на допомогу Україні в оцінці шкоди, завданої водним ресурсам та біорізноманіттю. "Навколишнє середовище є мовчазною жертвою війни, позбавленою голосу, однак його руйнування матиме наслідки для всього світу на багато років уперед. Агресія Росії проти України завдає невиправної шкоди природі, і ці злочини повинні бути визнані на міжнародному рівні", -- підкреслила під час свого виступу перша заступниця міністра Олена Крамаренко.

13 листопада робота українського павільйону розпочалася з панельної дискусії "Зелений енергетичний перехід України: шлях до стійкого майбутнього". Представники української влади, бізнесу, громадськості, а також міжнародні партнери обговорили, як Україні досягти енергетичної незалежності та виконати кліматичні зобов'язання.

14 листопада у павільйоні України на міжнародній конференції СОР29 пройшов захід під назвою "Вуглецеві ринки та ціноутворення: як заохотити приватні інвестиції в ключові напрямки екологічного відновлення?" Експерти з України та інших країн обмінювались досвідом у залученні приватних інвестицій у пріоритетні сфери, що сприяють зеленому відновленню.

18 листопада Україна приєдналася до Глобальної платформи Кліматичного клубу, про що було оголошено під час заходів СОР29.

Протягом першого тижня COP29 український павільйон привабив представників з різних куточків світу, ставши місцем, яке постійно відвідують та підтримують. Серед гостей були нідерландський вчений і підприємець Леннард де Клерк, а також швейцарський пілот і новатор Бертран Піккар, відомий тим, що першим у світі облетів кулею земну кулю. Обидва експерти були вражені концепцією та реалізацією українського простору і висловили готовність продовжувати підтримувати Україну.

Міністр з питань клімату Великобританії Керрі Маккарті також завітала до українського павільйону. Їй організували екскурсію, під час якої розповіли про Україну та вручили аркуш екологічного паперу зі насінням різнотрав'я. Вона пообіцяла висадити його у Брістолі.

19 листопада в українському павільйоні відбулася пресконференція, присвячена 1000 дням повномасштабної війни. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук представила жахливі цифри: екологічні збитки, спричинені військовими діями, оцінюються приблизно в 71 мільярд доларів. Крім того, через обстріли та лісові пожежі в атмосферу викинуто додаткові 180 мільйонів тонн діоксиду вуглецю.

Протягом години повномасштабного вторгнення Російської Федерації було скоєно більше 6500 злочинів проти навколишнього середовища.

"Понад 6 млн українців довелося шукати тимчасовий захист у різних країнах Європи, що призвело до додаткових 3,3 млн тонн викидів СО2. Загальний обсяг викидів парникових газів, спричинених війною, становить 180 млн тонн", -- зауважила Світлана Гринчук.

Вона зазначила, що внаслідок збройних конфліктів та лісових пожеж за майже три роки війни здатність українських лісів поглинати парникові гази зменшилась на 1,7 мільйона тонн. В цілому, війна призвела до знищення 3 мільйонів гектарів лісових масивів. Крім того, території України, забруднені вибухонебезпечними предметами, займають площу 139 000 квадратних кілометрів — це вдвічі більше, ніж територія Азербайджану.

"Навіть у мирному європейському місті повітря може містити сліди вибуху російської ракети. Продукти горіння, викинуті в повітря внаслідок ракетних ударів Росії, вже потрапили до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії та Польщі", -- підкреслила Світлана Гринчук.

Також на пресконференції міністр заявила, що незважаючи на те, що активні бойові дії досі точаться на території країни, ми вже активно працюємо над відновленням."Щоб компенсувати втрати лісу внаслідок лісових пожеж, українці висадили 555 млн дерев на площі понад 75 000 гектарів. А з допомогою партнерів уже розміновано 35 000 кв. км землі", -- додала Гринчук.

У жовтні 2024 року Україна взяла на себе зобов'язання досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, активно реалізуючи програми "зелених" ініціатив. На COP29 було презентовано понад 50 екологічних проектів, які ініційовані державою, бізнесом і громадськістю. Серед цих ініціатив — технології цифрового землеробства, новітні розробки в галузі відновлювальної енергетики та безпечного розмінування, стартапи, що виготовляють папір з опалого листя, системи для уловлювання вуглекислого газу, екологічні альтернативи пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші інновації, які вже знайшли застосування в США, Великій Британії та Японії.

Військовий конфлікт Росії негативно впливає на міжнародні зусилля по боротьбі зі змінами клімату. У 2009 році розвинені держави зобов’язалися щорічно виділяти 100 мільярдів доларів для підтримки кліматичних ініціатив у країнах, що розвиваються. У той же час, Росія має намір витратити понад 135 мільярдів доларів на військові дії до 2025 року.

Разом із міжнародними партнерами Україна працює над механізмами, що зроблять агресію та екологічну шкоду неприйнятними та суворо караними. На цьому базується пункт 8 Формули миру президента Володимира Зеленського щодо екологічної безпеки. До його реалізації вже приєдналися понад 60 держав та міжнародних організацій. Тісна співпраця з усіма, кому небайдуже кліматичне майбутнє, залишається ключовим пріоритетом України.