З 1 липня 2025 року в країні запроваджено новий стандарт напруги в електричних розетках. Багато інформаційних ресурсів позитивно оцінюють цю ініціативу, вважаючи її кроком до інтеграції з Європейським Союзом. Але під цими похвалами можна помітити як серйозні бізнес-інтереси, так і політичну упередженість. Тим часом, жоден з численних фахівців не піднімає питання про можливі зміни в тарифах на електроенергію для споживачів. Чому? Адже ДТЕК у своєму Telegram-каналі продемонстрував привабливу дівчину, яка "авторитетно" запевнила, що в платіжках нічого не зміниться, оскільки ми сплачуємо за кіловати, а не за напругу. Чи дійсно це так?
На самому справі, рішення про впровадження нового стандарту напруги було ухвалене значно раніше, ніж НКРЕКП, а саме ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (УкрНДНЦ) ще 23 травня 2024 року. Це рішення було прийнято "методом перекладу, з фіксацією року першого затвердження цього європейського стандарту як національного, і вступає в силу з 1 березня 2025 року" згідно з наказом №179 "Про затвердження національного стандарту ДСТУ EN 50160:2023 (EN 50160:2022, IDT)".
Цей складний термін вказує на те, що, по-перше, європейський стандарт був просто адаптований українською мовою без додаткових емоцій, що означає ігнорування національних, технічних чи інших специфікацій. По-друге, "метод підтвердження" свідчить про те, що цей стандарт вже було затверджено, а саме 4 грудня 2023 року, у наказі №330 -- ДСТУ EN 50160:2023 (EN 50160:2022, IDT), де в дужках зазначений номер європейського стандарту.
Однак якщо прискіпливо проаналізувати останній наказ, то можна дійти висновку, що процедура впровадження нормативів ЄС тягнеться з 2014 р. -- понад 10 років! Чому так довго відбувався цей перехід, можна лише здогадуватися, ймовірно ДТЕКу та іншим енергетичним баронам не хотілося вкладати кошти в переобладнання своїх технічних систем під євростандарти -- аж поки війна не примусила. Хоча й тут вони просто скористалися тим обладнанням, яке йшло з Європи як гуманітарна допомога або закупалося урядом, тобто з наших з вами податків. Я так гадаю...
Так чи інакше, ДП "УкрНДНЦ" нарешті затвердило "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення" (в оригіналі). Після цього Національний регулятор вніс корективи до Кодексу систем розподілу, який регулює діяльність операторів систем розподілу, тобто колишніх обленерго. Зміни виявилися досить простими: у другому та третьому абзацах пункту 11.4.7 було вирішено замінити цифри "220" на "230".
У другому з наведених абзаців вказується, що у випадку чотирипровідної мережі (три фази та земля) напруга між "нулем" і "фазою" повинна становити 230V, а не 220V, як це було раніше. Якщо ж мережа складається з трьох проводів (без заземлення), то напруга між "фазами" також повинна бути 230V.
Цікаво, що міститься в першому абзаці цього розділу? Виявляється, ситуація залишилася незмінною: якщо до вашого лічильника підключено лише два дроти, то від електропостачальника нічого не потрібно — напруга все ще становить 220V!
Отже, якщо у вашому житлі є лише одна фаза, що характерно для багатьох багатоквартирних і приватних будинків, ви не помітите жодних змін — ні підвищення напруги, ні інших ознак покращення електропостачання. На мою думку, НКРЕКП зробила лише символічний крок на зустріч звичайним домогосподарствам з однією фазою, в той час як більш заможні користуються трьома. Щоб втілити цю технічну ідею в життя, енергетичні компанії повинні організувати дві окремі мережі для 220V і 230V, але зрозуміло, що цього ніхто не зробить. Ситуація залишиться такою ж, як і зараз: три фази й нуль на стовпах, а в будинки підключають лише одну фазу, хоча деякі можуть підключити всі три. Раніше ми мали 220V, а тепер буде 230V. В будь-якому випадку, енергетичні компанії (оператори системи розподілу) завжди залишаться в виграші. Чому так?
Справа в тому, що коли номінальна напруга підвищується до 230V, діапазон допустимих відхилень +/-10% значно збільшується. Якщо раніше він складав від 198V до 242V, то тепер цей діапазон буде від 207V до 253V, що означає, що верхня межа зросла на 10V! Таким чином, якщо при максимальному рівні напруги електроприлади у людей почнуть виходити з ладу, то енергетичні компанії не несуть за це відповідальності — адже все залишається в рамках норми.
Насправді перехід з напруги 220V на 230V не є таким критичним, оскільки сучасні електроприлади спроектовані для роботи з цими параметрами. Проте це вірно лише за умови, що в електромережі відсутні різкі та короткочасні стрибки напруги, які можуть негативно вплинути на чутливі пристрої, зокрема на ті, що містять двигуни, такі як холодильники та пральні машини, які, до речі, мають досить високу вартість. Є багато випадків, коли техніка виходила з ладу у всіх квартирах одного будинку, але жодного разу обленерго не відшкодовувало людям збитки — довести факт стрибків напруги споживачам майже неможливо. У цьому контексті викликає подив оптимізм НКРЕКП, яка стверджує: "Очікується, що ці зміни позитивно позначаться на якості електропостачання. Стабільна напруга зменшить ризики пошкодження побутової техніки, чутливої до коливань, а також знизить потребу у додаткових засобах захисту, таких як стабілізатори". Стабільність — це добре, але де ж її знайти?
Отже, проблема перепадів напруги залишається актуальною, і простий формальний перехід на європейські стандарти не зможе її усунути.
Давайте пригадаємо шкільний курс фізики. Якщо в трубі тече вода, а ви збільшуєте її тиск, чи зростає швидкість потоку? Так, отже, за один й той самий час через трубу протече більша кількість води.
Ситуація з електричним струмом є подібною: потужність, яку використовує ваша квартира або будинок, розраховується як добуток струму на напругу за певний проміжок часу. Тому, якщо на ваш електролічильник потрапляє не 220V, а 230V, ваше споживання електроенергії зросте на 4,5% — незалежно від вашого бажання. А якщо напруга досягне максимально допустимого рівня в 253V, то ваше споживання збільшиться на 15%!
Щоб переконатися у своїх розрахунках, зателефонував своєму однокласнику -- доктору наук та професору КПІ, який у підсумку сказав мені -- закону Ома ще ніхто не скасовував.
Отже, в платіжках нічого не зміниться, тариф залишається той самий -- 4,32 грн, але споживати електроенергії українці тепер будуть відчутно більше. І платити, зрозуміло. Яка ж ціна питання? Статистичні дані вкрай неповні та уривчасті, але дещо можна порахувати. Якщо за листопад 2023 р. -- лютий 2024 р. побутові клієнти спожили 12,64 млрд кВт·год і заплатили за це (не враховуючи знижки на нічний тариф) приблизно 54,6 млрд грн, то зростання споживання на мінімальні 4,5% за чотири місяці 2025-2026 рр. додасть у кишені енергетичних баронів 2,5 млрд грн. На рівному, так би мовити, місці. Це називається бізнесом по-українські.
На завершення хотілося б звернутися до НКРЕКП із питанням: чи не варто переглянути тариф? Можливо, в сторону зниження...
#Європейський Союз #Європа #Податок #Електрична енергія #Робити #Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг #Українська мова #Гуманітарна допомога #Вода #Електропостачання #ДТЕК #Державне підприємство #Фізика #Двигун #Електричний струм #Абревіатура #Сертифікація #Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського #Стандартизація #Пральна машина #Напруга #Ват-рік #Державні стандарти України #Закон Ома
