18 мільярдів гривень для забезпечення енергонезалежності: як підприємства створюють власні джерела енергії -- Delo.ua

Delo.ua провело дослідження, присвячене змінам у корпоративній енергетиці. Для цього редакція звернулася до провідних компаній країни, щоб виявити основні тенденції у їхніх інвестиціях у забезпечення енергонезалежності.

Блекаути 2024 року стали поворотною точкою для українського бізнесу. Через нестабільні поставки електроенергії компанії масово почали інвестувати у власну генерацію. Найпоширенішими рішеннями стали сонячні електростанції, газопоршневі когенераційні установки та дизельні генератори. З червня минулого року бізнес залучив під енергетичні проєкти 18 млрд гривень кредитів для будівництва 680 МВт розподіленої генерації. Однак цей показник не включає потужності, які бізнес збудував за власні кошти або за кошти інвесторів. Загальний обсяг встановленої торік потужності оцінити неможливо, оскільки значна її частина не приєднана до мереж та не зареєстрована.

Незважаючи на те, що більшість установок підключені виключно до мереж споживачів і не постачають електроенергію в енергосистему, наявність розподільчої генерації вже має вплив на енергетичну інфраструктуру країни.

Сонячні електростанції стали популярним варіантом як для малих підприємств, так і для великих корпорацій в Україні. У минулому році ці станції переважно зводилися як резервні джерела електроенергії і не реєструвалися власниками, що ускладнює точну оцінку їх загальної потужності. Проте, згідно з непрямими даними та дослідженнями Delo.ua, в Україні було встановлено понад 800 МВт сонячних електростанцій, а ринок їх встановлення в 2022 році досяг обсягу $320 млн. Варто зазначити, що цей показник охоплює не лише станції, зведені бізнесом, а й усі проекти в галузі сонячної енергетики, включно з установками на приватних домогосподарствах.

Компанії, які прагнуть забезпечити сталий та економічний резерв енергії, звертають увагу на сонячну енергетику. Встановлення таких систем дозволить знизити витрати на електроенергію. Наприклад, оператори мобільного зв'язку, яким Рада національної безпеки та оборони в 2022 році доручила забезпечити автономність важливих станцій під час тривалих відключень електроенергії, активно розвивають власні сонячні установки. Компанія Vodafone Україна наразі проводить випробування чотирьох сонячних електростанцій у Полтавській та Дніпропетровській областях, а "Київстар" реалізує пілотний проект, що передбачає створення станцій мобільного зв'язку з сонячними генераторами вздовж міжміських автотрас.

Деякі підприємства виявили нові перспективи для бізнесу у сфері сонячної енергетики. Наприклад, мережа автозаправок OKKO, крім зведення сонячних електростанцій на своїх об'єктах, вже інвестувала в промислову сонячну електростанцію потужністю 6,77 МВт на півдні України. В OKKO запевняють, що планують і надалі розвивати цю галузь своєї діяльності. Компанія також активно реалізує інші енергетичні проєкти, зокрема вітрову станцію потужністю майже 150 МВт та комплекс для зберігання енергії. Таким чином, мережа АЗС OKKO поступово трансформується в енергетичну компанію.

Для українських металургійних підприємств наявність власних сонячних електростанцій слугує важливим засобом адаптації до вуглецевих норм Європейського Союзу. Використання сонячної енергії допоможе цим компаніям зменшити вуглецевий слід у своїй продукції, що, в свою чергу, підвищить її конкурентоспроможність на європейському ринку.

Так, найбільший металургійний холдинг країни "Метінвест" протягом 2025-2026 планує вкласти $18,1 млн в будівництво двох СЕС потужністю 23,8 МВт та 13,3 МВт. А меткомбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" протягом трьох років інвестує $28 млн у будівництво СЕС потужністю 67 МВт.

Газопоршневі установки є ще одним досить поширеним рішенням в розбудові розподіленої генерації. Хоча в червні 2024 року президент Зеленський пообіцяв, що до зими Україна матиме 1 ГВт такої генерації, на практиці показники виявились скромнішими: до кінця 2024 року вдалося ввести в експлуатацію близько 100 МВт. Проте, варто зауважити, що бізнес вже домовився з українськими банками про фінансування встановлення газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 262 МВт.

Власну газову генерацію активно розвиває "Метінвест". У 2024 році компанія вирішила встановити газопоршневі генератори на Північному та Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах, а також на меткомбінаті "Каметсталь", щоб зменшити ризики зупинення підприємств під час блекаутів в енергосистемі України та скоротити дефіцит електроенергії в години пік. Запуск цієї генерації запланований на травень, а сумарна потужність становить 29 МВт. Сума інвестицій -- $26 млн.

Одна з ведучих фармацевтичних компаній, Farmak, встановила на своєму виробництві дві когенераційні установки з потужністю 3 МВт, а також планує додати ще одну газопоршневу установку. Коростенський завод МДФ, що спеціалізується на виробництві плит, має на меті інвестувати €10 млн у газопоршневу генерацію потужністю 11,5 МВт. Крім того, група ОККО реалізувала проект газової станції Jenbacher потужністю 1,3 МВт на заводі "Лан-Оіл" у Тернопільській області, вартість якого склала €725 тис.

Проте, фахівці відзначають, що в даний момент частина інвесторів у секторі газової генерації призупинили свої проєкти через побоювання щодо запасів природного газу в сховищах і коливань його ціни. Як повідомляє виконавчий директор громадської організації "Розумні електромережі України" Олександр Візір, багато розробників, які планували реалізацію когенераційних установок, зупинили будівництво через невизначеність з доступністю газу та можливістю підвищення його вартості.

Цю думку підтримує і Володимир Омельченко, директор енергетичних програм "Центру Разумкова". Він підкреслює, що підприємства, які встановили потужні газопоршневі електростанції, зараз усвідомлюють, що вигідніше купувати електрику з мережі. Внаслідок цього деякі газові установки залишаються відключеними або підключеними, але не експлуатуються, слугуючи резервним джерелом енергії на випадок можливих блекаутів у майбутньому.

Дизельні генератори залишаються найтрадиційнішим і, можливо, найдорожчим варіантом резервного живлення у випадках блекаутів. Проте вони займають одне з трьох найбільш затребуваних рішень серед українських підприємств. У період з червня 2024 по квітень 2025 року фінансові установи надали кредити на встановлення генераторів загальною потужністю 128 МВт.

Це рішення виявляється найбільш доцільним для мереж автозаправних станцій, які мають великий запас дизельного пального. Протягом останніх трьох років компанія WOG придбала 310 дизельних генераторів, що забезпечують загальну потужність 14 МВт для своїх станцій. Крім того, мережі "Паралель", SOCAR та AMIC також оснастили свої АЗС генераторами.

Проте, це просте рішення під час блекаутів впровадили практично всі українські компанії: від мобільних операторів і рітейлерів до банківських установ і металургійних виробництв. Наприклад, найбільший металургійний комбінат країни "АрселорМіттал Кривий Ріг" на початок 2024 року придбав дизельні генератори потужністю 12 МВт на суму $3,6 млн і планує встановити додатковий генератор на 100 кВт за $100 тис. В свою чергу, компанія "Метінвест" інвестувала в дизельну генерацію $4,3 млн у період з 2022 по 2024 рік.

Зі збільшенням обсягу власної генерації, підприємства та енергетична система зіткнулися з низкою викликів. Перший з них є досить непримітним: значна частина нових генеруючих потужностей встановлювалася бізнесом для забезпечення власних потреб і не була інтегрована в загальну енергетичну мережу.

Експерт з енергетичних ринків DiXi Group Даніїл Ширий каже, що за даними 19 операторів системи розподілу, станом на третій квартал 2024 року введено лише 117 МВт за цим механізмом, тоді як договорів укладено на ще меншу потужність (13 МВт). Аналогічна ситуація в сегменті газової генерації: з 967 МВт встановленої потужності малих газових установок до мереж під'єднано лише 167,5 МВт.

Таким чином, незважаючи на великі вливання капіталу з боку бізнесу в енергетичний сектор, повна інтеграція цих ресурсів у енергетичну мережу ускладнюється через складнощі з підключенням і подальшою участю в ринкових процесах.

Проте Візір каже, що для власників генерації наразі немає особливих проблем з тим, щоб набути статусу активного споживача за механізмом самовиробництва. Але вони уникають цього головним чином через зневіру до ринку електроенергії на небажання зв'язуватися з ОСР.

Ольга Бабій, радниця секретаря Ради національної безпеки та оборони з енергетичних питань і колишня членкиня НКРЕКП, зазначає, що через значну частку генерації, яка не підлягає обліку, "Укренерго" не здатне адекватно передбачити попит на електричну енергію, що ускладнює правильне моделювання розвитку енергетичної системи.

За інформацією Бабій, в найближчому майбутньому в Україні очікується зростання споживання електроенергії. Це зростання буде зумовлене подальшою релокацією підприємств та населення, а також розвитком технологій у суспільстві. Крім того, бізнес, що інвестував у сонячну енергетику, почне активно впроваджувати системи накопичення електроенергії, що дозволить вирішити численні проблеми, пов'язані з сонячними електростанціями.

Вона також переконана, що в Україні активно розвиватимуть маневрові газові електростанції. Установки потужністю від 50 до 100 МВт залишаться вигідними та перспективними для бізнесу, незважаючи на існуючі труднощі з постачанням газу. Після завершення активних військових дій видобуток природного газу відновиться, а запуск експорту стане стимулом для приватних компаній у галузі газовидобутку.

Крім того, часті блекаути та збільшення тарифів спонукали бізнеси уважніше ставитися до енергетичних витрат своїх процесів і шукати шляхи для зниження споживання енергії. Підприємства, засновані до 2000-х років, мають значні можливості для впровадження енергоефективних заходів і переглянуть використання свого обладнання з метою економії.

Ширий прогнозує, що в Україні в найближчі 2-3 роки буде спостерігатися активний розвиток сонячних електростанцій (СЕС) та гібридних рішень, зокрема, інтеграцію СЕС із системами зберігання енергії. Цей процес отримує імпульс завдяки прийнятому в 2024 році закону, який заклав законодавчі основи для впровадження систем накопичення в енергетичний ринок. У майбутньому це створює умови для більш гнучкого балансування енергосистеми у зв'язку із зростанням частки відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).

Ще одним важливим трендом є цифровізація енергетичної інфраструктури, яка передбачає широкомасштабне впровадження інтелектуальних лічильників та платформ для управління споживанням енергії. Ці технології є критично важливими для інтеграції децентралізованих джерел енергії та реалізації механізмів активного споживання, таких як net billing і автоматизоване управління навантаженнями. Крім того, з впровадженням динамічних цін, бізнес-споживачі зможуть знизити витрати на енергоресурси, коригуючи свої режими споживання протягом дня.

Крім цього тренд переходу великих компаній від самозабезпечення до моделі активного учасника ринку. відкриє нові механізми монетизації надлишкової генерації та подальшого розвитку сектору.