Фото з архіву Олександра Мельника (2)
Батько хлопця, 36-річний Леонід Мельник, загинув на фронті наприкінці квітня минулого року. Напередодні дня народження свого батька його син Олександр, учень десятого класу житомирського ліцею № 7, влаштував масштабний збір.
Мій батько працював у приватному секторі. Він завжди був оптимістом, добрим і комунікабельним. Як кажуть, віддасть останнє, — ділиться Олександр. — Я ще був малим, коли його і мама розділилися, але тато завжди залишався в моєму житті. З березня 2022 року він добровільно став на захист України, і я намагався підтримувати його, чим міг. Минулого року, коли тата відправили на Донеччину, я зібрав 10 тисяч гривень. На ці гроші купив каву, ласощі, бритви, піну для гоління та інші необхідні речі для нього і його товаришів. 28 квітня 2024 року мій батько загинув у бою. Посмертно він отримав орден "За мужність" ІІІ ступеня.
За словами учня, він тяжко переживав втрату, але усвідомлював, що здаватися не можна. "У соціальних мережах я познайомився з Катериною Олійник, дружиною загиблого військового, яка активно поширювала інформацію про акції на підтримку полонених та безвісти зниклих. В кінці листопада минулого року я почав відвідувати подібні заходи у Житомирі, Бердичеві, Києві, -- розповідає Олександр Мельник. -- Восени 2024 року я приєднався до ініціативи зі збору пам'яті полеглого бійця Олексія Латіфа, і нам вдалося зібрати майже 9 тисяч гривень. Нещодавно я також розпочав збір коштів на честь свого батька. Його побратим з 114-ї бригади ТрО воює на Куп'янському напрямку, і необхідно зібрати 150 тисяч гривень на дрон та акумулятори для нього. Ця ініціатива символізує вдячність. Я хочу, щоб ім'я мого батька залишилося в пам'яті через добрі справи та підтримку тих, хто досі бореться за майбутнє нашої країни".
● Нещодавно Олександр Мельник відкрив збір на честь тата.
Молодий чоловік ділиться своїми думками: хоча батька вже немає серед нас, він завжди відчуває його дух поруч. "Особливо в моменти, коли на душі стає важко. Батько став моїм вірним ангелом-охоронцем. Я часто відвідую його могилу, ділюсь із ним своїми переживаннями та досягненнями," – розповідає Олександр. – "Незабаром розпочнеться новий навчальний рік, і я вирішив стати стоматологом, тож готуюся до вступу в медичний університет. Проте, навіть у своєму графіку, я продовжуватиму приділяти час акціям та збору коштів на підтримку наших захисників."
#Бізнес #Кава #Стоматологія #Українська гривня #Київ #Донецька область #Дрон #Орден "За мужність #Артилерійська батарея #Вищий навчальний заклад #Житомир #Загинув у бою #Куп'янський район #Бердичів
