100 днів при владі: як Буданов трансформує Офіс президента та налагоджує партнерство на Банковій.

Яким чином зміна влади вплинула на Офіс Президента, і які процеси відбуваються в трикутнику "Банкова - парламент - уряд" - аналізувало РБК-Україна.

Перезавантаження команди, розпочате Володимиром Зеленським наприкінці минулого року, запустило перерозподіл впливів усередині владної вертикалі. За сто днів роботи Кирила Буданова Офіс президента трансформувався - з універсального центру прийняття усіх рішень в головний операційний штаб.

"В Україні встановилася демократія, і люди стали більш незалежними у своїх рішеннях. Втручання чи авторитарні вказівки відсутні. Це стосується не лише, скажімо, заступників голови Офісу Президента, але й членів Ради та Кабінету Міністрів", - розповідає один із джерел РБК-Україна в парламенті.

У період правління Андрія Єрмака, профільний заступник на Банковій фактично мав більшу вагу, ніж будь-який міністр. Проте, в умовах нової політичної ситуації міністри важливих напрямків перетворюються на "командирів фронтів". І на цих "фронтах" також відбулись зміни на початку року.

Протягом майже трьох місяців Михайло Федоров працює над переходом Міністерства оборони до цифрових технологій та реалізацією своєї стратегії ведення війни, в той час як Денис Шмигаль намагається впорядкувати енергетичну систему в умовах екстреного режиму.

Як стало відомо, які зміни в перестановках вплинули на баланс сил у "трикутнику" влади - Банкова, Верховна Рада та Кабінет Міністрів.

"Кирило вступив у певний політичний контекст, з метою завершити мирні переговори, а в подальшому, можливо, взяти участь у виборах у якомусь форматі. Наразі ж йому доводиться занурюватися в деталі рутинних процесів", - поділився враженнями від перших ста днів Буданова на посаді голови ОП один із співрозмовників у команді президента під час бесіди з РБК-Україна.

Справді, на початку січня, коли Буданова - причому відносно несподівано - було призначено керівником Офісу президента, у найактивнішій фазі перебували мирні переговори. І в політикумі багато хто вважав, що перемир'я, вибори (та можливо, референдум) - уже не за горами. Якщо не навесні - то влітку, якщо не влітку - то восени.

Крім того, ще до свого призначення на Банкову, як повідомляють джерела РБК-Україна, у тодішнього керівника ГУР були свої неофіційні канали для переговорів, які, зокрема, сприяли обміну полоненими. Таким чином, перехід Буданова в Офіс мав на меті зробити процес перемовин більш узгодженим та зосередити його в рамках єдиного центру.

Останні місяці принесли помітні зміни в тенденціях. По-перше, Україна чітко дала зрозуміти, що не збирається добровільно віддавати Донецьку область окупантам, що стало критично важливим для будь-якого потенційного мирного врегулювання з боку Росії. По-друге, після початку війни в Ірані увага США перемістилася на Близький Схід, в той час як Росія змогла трохи "покращити" свій державний бюджет, скориставшись зростанням цін на нафту та частковим послабленням санкцій.

Хоча у військово-політичних колах сподіваються на відновлення переговорного процесу, надії на швидке завершення війни зменшуються. Тому державний апарат готується до тривалої роботи в умовах воєнного стану. Це стосується і нового керівника Офісу президента, який, за українською традицією, часто є де-факто другою найвищою особою в країні. Проте, як показує досвід, вагомість посади глави ОП значною мірою залежить від особистості, яка її обіймає.

"Сьогодні Офіс функціонує так, як і повинен. Якщо раніше це був Офіс Єрмака, то тепер це вже Офіс президента", - розповідає один із поінформованих співрозмовників про атмосферу роботи на Банковій.

У період, коли Андрій Єрмак очолює Офіс президента, його вплив і значення стали надзвичайно великими. Якщо особа займає цю високу державну позицію без змін протягом майже шести років, то неминуче виникає порівняння з наступником, який займе цей пост.

"Протягом шести років Єрмак фактично виконував функції віце-президента, займаючись управлінням усіх процесів. Натомість Буданов не береться за все і не втручається в усі справи," - ділиться своїми думками ще один учасник розмови з виданням, який працює в Раді.

Буданов у цій ролі демонструє зовсім інший підхід, і це визнають усі респонденти РБК-Україна з різних державних інституцій. Якщо його попередник мав схильність до мікроменеджменту і прагнув контролювати практично все — від футбольної збірної до взаємин з країнами Глобального Півдня, то нинішній голова ОП делегує обов'язки та не намагається бути присутнім у всіх сферах одночасно. Багато робочих груп, які були створені та очолювані Єрмаком, фактично припинили свою діяльність після його відходу.

"У Буданова зовсім інші організаційні навички, інший досвід. У ГУР він відчував себе не просто призначеним керівником, для нього це був як козацький кіш, він був автономним. А тепер гетьман покликав його керувати своєю канцелярією", - наводить аналогії один із співрозмовників видання, близький до президента.

Частину свого іміджу Буданов переніс на нове місце роботи, де з'являється у військовій формі та часто на засіданнях говорить: "Я, як військовий, вважаю...". Цікаво, що він обрав для себе не кабінет Єрмака, а приміщення, де раніше працював друг президента та його колишній помічник Сергій Шефір, а ще раніше - Леонід Кучма, колишній президент.

"Єрмак зазвичай перебував або в кабінеті президента, або у власному. Буданов, натомість, активно переміщується по Офісу президента, відвідуючи доповіді у президента, а для важливих нарад йому потрібно переходити в інший, більш просторий кабінет на Банковій," - ділиться інформацією один з джерел видання.

Стиль взаємин з безпосереднім керівником, зокрема з президентом, є ще однією відмінністю між попереднім і теперішнім керівником Офісу. У той час як взаємодія Єрмака з Зеленським значною мірою грунтувалася на неформальній довірі та особистій дружбі, призначення Буданова призвело до того, що ця комунікація набула більш формального, інституційного та службового характеру.

Загалом між ними нормальні стосунки зі взаємоповагою у парадигмі начальник-підлеглий - таку оцінку РБК-Україна почуло відразу від кількох співрозмовників у владі.

"Кирило поки ще не інтегрувався з президентом темпераментами. Треба, щоб емоції трохи частіше співпадали і щоби вони більше попрацювали поруч. Андрій Борисович дуже часто бував на четвертому поверсі, Кирило виключно по ділу. Це загалом робить відносини більш робочими, що непогано, бо дає більше простору президенту", - ділиться один з інформованих співрозмовників, близьких до Зеленського.

Розвінчати "дух Єрмака" в Офісі – це очевидне завдання, яке постало перед новим керівництвом після зміни глави. Особливо актуально це на фоні численних чуток та журналістських розслідувань, які стосуються того, чи "колишній другий" дійсно втратив контроль над процесами, або ж все ще має певний рівень впливу. Оцінки від експертних джерел щодо цієї ситуації варіюються: деякі вважають, що Єрмак все ще залишає свій слід на Банковій та в загальному контексті владної структури.

Інша частина співрозмовників РБК-Україна стверджує, що зараз впливу екс-керівника ОП вже, по суті, немає, хоча якесь спілкування між ним та Зеленським, ймовірно, зберігається.

"Цей вплив все зменшується і зменшується. Проте все одно багато людей у владі залишились ще з часів Єрмака, та й в Офісі майже всі заступники працювали ще при ньому. Тож самі посудіть. Хоча всі заступники намагаються демонструвати максимальну ефективність та лояльність до нового керівника", - розмірковує одне з інформованих джерел видання.

На Банковій наразі не відбуваються великі кадрові зміни чи оновлення, які б ініціював Буданов. Поряд із колишнім головою ГУР, на посаду першого заступника керівника Офісу президента призначили дипломата Сергія Кислицю. У березні лише Ігор Брусило залишив свою посаду заступника, оскільки його призначили послом в Італії.

"Мій перший керівник поділився зі мною досить глибокою думкою - не стверджую, що це єдино вірний підхід, але я дотримуюсь його: ефективність роботи керівника вимірюється тим, як ти використовуєш наявні ресурси, щоб досягти бажаного результату. Якщо ж ти просто приходиш на нове місце, змінюєш усіх навколо і ставиш своїх людей, це свідчить про твою нездатність. Мені це імпонує, адже це справжній виклик", - зазначив Буданов в інтерв'ю під час телемарафону наприкінці лютого, відповідаючи на питання про можливі кадрові зміни в Офісі.

Серед змін, що можуть відбутися у керівному складі ОП - це призначення заступника з економічних питань. Але пошуки підходящих кандидатур на цю посаду, за словами джерел РБК-Україна, ще продовжуються.

"У Єрмака так склалося, що майже всі люди, яких він вважав своїми, дуже швидко від нього відійшли. Але загалом в Офісі Кирило нічого не міняв особливо саме в плані людей, у нього принцип такий, що він приходить і намагається діяти з наявними інструментами, з наявною командою. Виходить доволі непогано, але мені здається, що через деякий час він зробить певні висновки про людей", - вважає один із інформованих співрозмовників, близьких до Зеленського.

Інше джерело видання каже, що Буданов координує команду Офісу, ставлячи їм конкретні завдання. Наприклад, заступника з регіональної політики Віктора Микиту він відправив безпосередньо "у поля" - тобто до регіонів. А заступник із юридичних питань Ірина Мудра бере на себе частину економічних функцій як заступник голови Ради з підтримки підприємництва. Нещодавно цю Раду очолив Буданов.

"Він прагне встановити ясні KPI та цілі. Через певний проміжок часу ми повинні спостерігати конкретні результати: як виконуються ці завдання та досягнення в усіх сферах", - зазначає джерело, обізнане про події на Банковій.

В цілому, джерела видання характеризують стосунки керівника ОП з його заступниками як "позитивні". Крім регулярних нарад, які організовує Буданов, його заступники мають можливість легше і швидше зв'язуватися з ним, зазначає один із інформаторів. Інше джерело з команди президента підкреслює, що Буданов більш цілеспрямовано підходить до вирішення питань.

"Кирило має свій унікальний підхід, прагнучи координувати роботу заступників більш м'яким чином. Він організовує регулярні спільні наради і ставиться до співробітників значно відкритіше. Проте остаточні рішення все ще приймає президент. В цілому, Офіс тепер залучений у процеси не лише через одну особу, як це було раніше, а завдяки різним членам команди. Кирило також активно залучає своїх колег, що дозволяє йому більше покладатись на заступників, а президент, у свою чергу, більше взаємодіє з ними," - зазначив він.

Інший учасник розмови зазначив, що завдяки більшій автономії у прийнятті рішень процес ухвалення різних рішень став значно швидшим. Якщо раніше це могло займати дні або навіть тижні, оскільки потрібно було чекати на схвалення від "другого", то тепер багато питань заступники мають можливість вирішувати самостійно. Рішення, які все ж потребують затвердження від Буданова, тепер приймаються за години або навіть за лічені хвилини, додав співрозмовник.

"Атмосфера і корпоративна культура, звичайно, помітно змінилися. Ніхто вже не показує президенту пости у Facebook, які хтось лайкнув або не лайкнув, все йде у бік більшої функціональності. І до поступового зниження ролі Офісу президента в окремих процесах загалом", - каже один із співрозмовників видання.

Ще один проміжний, але не зовсім очевидний підсумок ста днів роботи Буданова - це підвищення його особистого рейтингу на фоні стабілізації популярності президента, яка трохи похитнулася після скандалу з "Міндічгейтом". Останні соціологічні дослідження, як публічні, так і закриті, які проводились для політичних партій, свідчать про те, що Зеленський має шанси на перемогу у разі проведення президентських виборів. У партії "Слуга народу" результати в опитуваннях виявляються трохи менш стабільними.

Водночас у трійці лідерів опитувань фігурує і сам Буданов, і умовний проект під назвою партія Буданова. І це насправді може стати хорошим плацдармом для будь-яких політичних перспектив.

Джерела, близькі до керівництва Офісу Президента, повідомляють, що наразі він не займається політичною діяльністю. Водночас представники президентської команди натякають на можливість включення Буданова до складу їхньої політичної команди.

"Буданов поки що політично не зміцнів, у нього ще немає ядра, щоб конкурувати із Залужним. А перед нами буде складне завдання: якось склеїти Зеленського та Буданова в умовах, коли піти на вибори та їх виграти повинен буде хтось один", - каже співрозмовник в оточенні Зеленського.

На новому місці Буданов змушений займатися не яскравими операціями на кшталт диверсій проти ворога чи ліквідацій російських військових злочинців, а важливими, але рутинними питаннями, як наприклад, ветеранська політика, політика пам'яті, зустрічі з бізнесом, відновлення зруйнованого житла тощо.

"Він продовжує активно брати участь у переговорах. Щодо військових та інших суттєвих аспектів, його думка має вагу, і його часто запитують про позицію. Як очільник Офісу, він регулярно з'являється перед президентом з великою кількістю документів, що свідчить про те, що робота в Офісі не зупиняється, а документи не залишаються без діла. Схоже, що йому насправді подобається вирішувати питання, які давно потребують уваги", - ділиться інформацією джерело з команди Зеленського.

Ще одне нове завдання для колишнього керівника ГУР – робота в Раді, про що він сам згадує на приватних засіданнях, повідомляють джерела РБК-Україна. Наразі взаємодію з депутатами очільник ОП здійснює переважно через голову фракції "Слуга народу" Давида Арахамію та першого віце-спікера Олександра Корнієнка.

"Будь-який з депутатів може звернутися до Кирила Олексійовича - або через його приймальню, або напряму, щоб організувати зустріч і так далі. У цьому питанні також стало більше можливостей", - зазначає одне з джерел, що має зв'язки з Банковою.

Нещодавно Буданов уже провів зустріч з усіма головами фракцій та груп, куди з'явилися майже всі парламентські "лорди". За відгуками присутніх, новий керівник ОП їм сподобався своєю фразою "Верховній раді - верховну владу".

"Він готовий підтримати нас, і для нас він є більш вигідним варіантом, ніж Єрмак. Він не настільки активно втручається у наші справи і прагне розібратися в ситуації", - зазначає джерело РБК-Україна в СН.

Врешті-решт, не всі депутати з монобільшості підтримують інтерес Буданова до парламентських справ: вони вважають, що це, в першу чергу, "парафія" Арахамії, і він може відреагувати на це досить чутливо.

"Можу зазначити, що голова Офісу президента, хоча й намагається не втручатися у справи парламенту, вже не раз натякав Давиду на те, що нинішня ситуація з відсутністю голосування у Раді є частково наслідком його недостатньої роботи", - передає у бесіді з виданням ще один депутат.

На фоні парламентської кризи, 6 квітня Буданов провів зустріч в Офісі з керівниками всіх парламентських комітетів. Як повідомляють джерела видання, ця комунікація була запланована заздалегідь, але цього разу акцентувалась на законопроєктах Ukraine Facility та питаннях з МВФ, які Верховна Рада повинна була розглянути на цьому тижні.

"Бесіда з Будановим стосувалася можливостей для просування деяких ініціатив, а також тих, які не мають шансів на успіх, причин, що цьому перешкоджають, і шляхів для підтримки. В результаті, кілька законопроектів були зняті з розгляду цього тижня, тоді як інші, навпаки, потрапили до порядку денного. Усе відбувалося в дуже професійній атмосфері. Буданов грунтовно підготувався до цієї зустрічі, ознайомившись з усіма законодавчими пропозиціями. Було прийнято рішення зустрічатися частіше," - ділиться інформацією одне з джерел РБК-Україна.

Після більш ніж трьох місяців на Банковій Кирило Буданов отримує від політичного середовища значну кількість "авансів". Частково це пояснюється ейфорією після відходу його попередника, який за шість років вибудував жорстку і централізовану модель управління.

Отже, позитивні відгуки про роботу Буданова, які РБК-Україна отримало від різних джерел, частково зумовлені контрастом між двома стилями управління. Однак нинішній голова ОП поки що не пережив дійсно серйозних політичних криз чи внутрішньовладних конфліктів, у розв'язанні яких йому ще належить продемонструвати свої здібності.

"Якщо якогось заступника голови Офісу призначити міністром - людина сприйме це як пониження", - цей жарт РБК-Україна останніми роками неодноразово чуло від співрозмовників у владі. І від жарту в ньому не так багато.

Протягом тривалого часу Кабінет Міністрів дійсно сприймався як переважно виконавчий орган, тоді як реальний центр ухвалення рішень знаходився в Офісі президента. Здається, що такий розподіл ролей влаштовував обидві сторони. Проте з новим керівництвом ОП функція Кабміну та інших державних установ об'єктивно посилюється. І не всі виявляються готовими до таких змін.

Ми знову стикаємося з кризою лідерства. В уряді нараховується небагато осіб, готових взяти на себе відповідальність. Серед них можна виділити Шмигаля та Федорова, а також частково Марченка, а у своїй сфері – можливо, і Бережну. Інші ж або виявилися наляканими, або не уявляли, що їхні завдання можуть бути настільки складними, і тому зраділо сприймають будь-які вказівки "зверху", - зазначає співрозмовник видання в "Слузі народу".

Ставши міністром оборони, Михайло Федоров отримав від президента карт-бланш на зміни, зокрема і на реалізацію свого "плану війни". Його окремі пункти були представлені на четверті роковини широкомасштабного вторгнення. Цей план, над яким команда Федорова працювала не один місяць, передбачає три стратегічні цілі: закрити небо, зупинити ворога на землі, в морі та у кіберпросторі, а також позбавити росіян економічного ресурсу для ведення війни.

У тих, хто знайомий з більш детальним викладенням цього плану, думки щодо нього розділились. Дехто дає дуже схвальні оцінки, інші ж вважають "половинчастим" і дивляться на нього не надто оптимістично.

Справжнім випробуванням для міністра оборони стане реформа мобілізації, яку йому доручив президент. Ще до того, як його концепції стали відомі громадськості, Федоров зіткнувся з опором з боку військових та правоохоронних органів. Деякі депутати також не допомагають його справі, відкрито обговорюючи окремі аспекти реформи.

"Хоча жодних рішень ще не прийнято, у ЗМІ вже ширяться численні спекуляції. Остаточне рішення все ще залишиться за президентом, який наразі має скептичний настрій і враховує думки військових. Вони висловлюють занепокоєння, що реформа Федорова може заважити процесу мобілізації", - повідомив один з поінформованих джерел у владі.

Несмотря на стурбованість щодо того, як наймолодший міністр оборони в історії України зможе налагодити співпрацю з генералами та професійними військовими, навіть якщо деякі з них можуть сприймати Федорова як "чужинця в цифровій епосі", жодних відкритих конфліктів у цій сфері не спостерігалося.

Усі усвідомлюють, що Федоров отримав безумовну підтримку на зміни від президента. Скільки вже обговорювали, як він взаємодіятиме з Сирським, адже існує думка, що один з них може витіснити іншого. Незалежно від того, подобається Федоров Сирському чи ні, останній є військовим і повинен співпрацювати з усіма, кого призначить президент. До того ж, у головнокомандувача є потужна підтримка з боку верховного головнокомандувача. Напевно, і Федоров це розуміє. Тому жоден з них не заважає іншому, - зазначає один з обізнаних джерел РБК-Україна.

Серед результатів тримісячної роботи Федорова в міністерстві можна відзначити його здатність швидко ухвалювати рішення. Незважаючи на те, що він і його команда все ще освоюються в складних процесах такої великої організації, як Міністерство оборони, їхня оперативність вражає. Варто підкреслити, що навіть на цьому етапі Федоров демонструє значно більшу швидкість дій у порівнянні з багатьма своїми попередниками.

"Одночасно на засіданні комітету депутати висловили стурбованість щодо того, що його діяльність частково перетинається з повноваженнями Генштабу та Збройних сил, що не входить до компетенції Міністерства оборони, як це чітко зазначено у законодавстві. Хоча часу з моменту початку його роботи пройшло ще небагато, всі дуже сподіваються, що він зможе реалізувати свої наміри," - поділився думкою один з депутатів.

У "Слузі народу" переважно позитивно оцінюють діяльність Федорова, так само як і попереднього міністра оборони, а нині першого віцепрем'єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля. У парламентських колах його часто характеризують як "стриманого технократа" або "універсального фахівця".

У нашій фракції, напевно, немає жодної людини, яка б не цінувала Шмигаля. Відношення до нього або позитивне, або абсолютно нейтральне. Варто відзначити, що він має талант до комунікації з депутатами. Наразі він взявся за очищення "авгієвих стайнь" у Міністерстві енергетики, хоча деякі з нас іноді жартують: "Чи не даремно ми тоді звільняли Шмигаля?" - зауважує один з впливових депутатів від "Слуги народу".

Раніше РБК-Україна повідомляло про те, що однією з причин кризи в парламенті стали труднощі у співпраці з урядом та новим прем'єром. Депутати були розчаровані не лише відсутністю комунікації з Кабінетом Міністрів, але й ініціативами щодо масових бюджетних виплат населенню. В той же час, на парламент покладали відповідальність за голосування по непопулярних рішеннях, а також за пошук додаткових джерел фінансування.

Інший учасник розмови з виданням зазначає, що раніше більшість завдань для уряду надходили переважно від Єрмака або безпосередньо від президента. Проте концепції формування політики обговорювалися лише під час панельних дискусій на численних форумах, але не в реальному житті.

"Ми вже піднімали ці питання перед урядом Гончарука, а тепер звертаємося до нинішнього уряду. Це як день бабака, який повторюється без кінця. Вже сім років, здається, ми намагаємося провести певні реформи, але в результаті залишаємося на тому ж рівні," - висловлює своє невдоволення співрозмовник.

У самому уряді ситуацію сприймають дещо по-іншому. "Багато людей досі оцінюють Кабінет Міністрів за стандартами, які сформувалися 20 років тому, в епоху Ющенка і Тимошенко, коли в уряді були помітні політичні фігури. Однак насправді у міністрів не так багато автономії. Вони керуються програмою партії влади, планом Кабміну, численними поточними завданнями, а також вирішенням непередбачуваних проблем. Зараз "відпали" лише ті питання, що безпосередньо вів Єрмак, а загалом — продовжується звичайна діяльність", — зазначає співрозмовник на Грушевського.

Проте фактично всі погоджуються: Юлія Свириденко, очільниця Кабінету Міністрів, хоча і змогла з'ясувати ситуацію під час політичної кризи, що виникла в період "Міндічгейту", та перейти на сторону опонентів Єрмака, все ще не стала повністю незалежним гравцем.

"Юлія не здатна відмовити президенту. У Кабінеті Міністрів існують надійні механізми, такі як різноманітні програми кешбеку, які вони вдосконалили і тепер використовують у всіх випадках", - зазначає одне з джерел.

Врешті-решт, зустрічі Свириденко з керівниками комітетів, представниками "Слуги народу" та опозиційними фракціями і групами допомогли знизити напругу в парламенті. У підсумку, значна частина проектів, пов'язаних з Ukraine Facility та Міжнародним валютним фондом, була схвалена завдяки діалогу з урядовцями, Будановим та зусиллям Арахамії.